Рішення № 72037534, 01.02.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.02.2018

Справа № 320/6265/17

2/320/411/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Купавської Н.М.

при секретарі – Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 12 серпня 2008 року у розмірі 87639 грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., зазначаючи, що 12 серпня 2008 року з відповідачкою був укладений кредитний договір, згідно якого вона одержала від позивача кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору виникла заборгованість, яка станом на 30 червня 2017 року становить 87639 грн. 10 коп., яка складається з: 8679 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом; 71247 грн. 75 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 3300 грн. 00 коп. пеня та комісія; 250 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина) та 4161 грн. 39 коп. штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутністю, не заперечує проти винесення по справі заочного рішення. Також від представника позивача надійшло 29.01.2018 року клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Але на час надходження вказаного клопотання у справі вже відкрито загальне позовне провадження, тому клопотання позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідно до діючого законодавства не може прийматись судом до уваги.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, судова повістка повернулась з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання та відсутністю адресата вдома».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації. Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання боржниці немає.

Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Отже, суд вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки, письмових заперечень від неї не надходило.

За таких обставин суд вважає необхідним розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

12 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання заяви на оформлення кредиту. Відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування «Кредитка «Універсальна», Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку і погодилася з тим, що вказана заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг з Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг /а.с.15 зворот/.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік (п.5.5).

Строк дії договору, як передбачено розділом 1 п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, становить 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Відповідно до розділу 1 п.6.5 Умов та правил відповідачка повинна погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених даним Договором.

Судом встановлено, що відповідачка вносила щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.9-14/.

А тому, виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 30 червня 2017 року складає 8679 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом; 71247 грн. 75 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Розмір заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком /а.с.9-14/.

Окрім стягнень по основних зобов’язаннях банк просив стягнути заборгованість по комісії та пені в розмірі 3300 грн. 00 коп. Однак, з наданої заяви на оформлення кредиту графа «щомісячна комісія» відсутня. Також не передбачена комісія і за Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тому суд вважає, що у даному випадку в розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачці не комісію, як ним вказано, а пеню в розмірі 3300 грн. 00 коп., яка передбачена Умовами та правилами, умовами кредитування «Кредитка «Універсальна», які викладені на сайті банку, і тому підлягає стягненню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафів, то ці вимоги є необґрунтованими з огляду на таке.

Умовами п.8.6 передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобов’язань більш ніж на 120 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який є обов’язковим для застосування за правилами ст. 360-7 ЦПК України.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідачки штрафів.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 83227 грн. 71 коп.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 264, 265, 268, 280-284, 352-356 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 12 серпня 2008 року у розмірі 83227 грн. 71 коп., яка складається з: 8679 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом; 71247 грн. 75 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 3300 грн. 00 коп. пеня; та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп., а всього 84827 /вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять сім / гривень 71 копійку.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: