Рішення № 72036765, 31.01.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5824/17

2/303/136/18

ряд. стат. звіту - 49

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.

Позов мотивований тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.08.2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка проживає разом із позивачем. 26.05.2010 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дочки у розмірі 450 гривень. Однак, на даний час сума стягуваних аліментів з відповідача є недостатньою для матеріального утримання дитини, а тому просить суд збільшити розмір аліментів з 450 гривень на 1 500 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася надіславши до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд зменшити розмір аліментів із заявлених 1 500 гривень на 1000 гривень, розглянути справу без її участі, позов із зменшеними позовними вимогами задоволити і не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився надіславши до суду заперечення в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки на даний час він перебуває у шлюбі, має іншу сім`ю , в даному шлюбі народилося троє дітей, які він також утримує. Крім цього, просить суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов із зменшеними позовними вимогами підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.2005 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (а.с. 4).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.08.2009 року шлюб між ОСОБА_3, і ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 6).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26.05.2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 450 гривень (а.с. 7, 8).

Із Довідки за НОМЕР_3 від 16.02.2016 року слідує, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства (а.с. 11).

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 06.10.2009 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 у виконкомі Страбичівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис за №16, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с. 28).

Відповідно до Свідоцтв про народження серій НОМЕР_6 від 05.07.2010 року, НОМЕР_5 від 28.07.2014 року та НОМЕР_7 від 12.08.2011 року батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_3 і ОСОБА_11 (а.с. 30-32).

З позовної заяви слідує, що позивачу не достатньо коштів для матеріального утримання дитини та для забезпечення належного її розвитку.

Дані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Частиною 1ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 192 цього ж Кодексу передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у звязку з цимджерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, а також норми Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», а саме прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень, суд приходить до висновку, що розмір аліментів у розмірі 1 000 гривень є завеликий, а тому його слід зменшити до 930 гривень, що у свою чергу становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 180, 183 Сімейного кодексу України, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 2, 19, 76-83, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов із зменшиними позовними вимогами - задоволити частково.

Збільшити розмір аліментів визначений рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26.05.2010 року по справі №2-787/10 та стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) гривень, щомісячно, починаючи з дня набуття рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір