Постанова № 72034799, 31.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

31 січня 2018 року

м. Харків

справа № 641/9911/16-ц

провадження № 22-ц/790/223/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,

за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Металіст»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки проведення повного розрахунку при звільненні з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» ОСОБА_2

на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова, постановлене 13 березня 2017 року, під головуванням судді Колодяжної І.М., в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 01 липня 2014 року на підставі укладеного трудового договору (контракту) (далі - Контракт) він був прийнятий на роботу у ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» на посаду футболіста професіональної футбольної команди клубу, строком до 31 травня 2015 року. Крім того, 01 липня 2014 року між позивачем та ПАТ «ФК «Металіст» була також укладена Угода про умови та порядок сплати винагороди, якою встановлювався розмір та порядок сплати позивачем додаткової заробітної плати за виконання ним своїх трудових обов'язків футболіста-професіонала футбольної команди клубу, строком до 31 травня 2015 року. Починаючи з жовтня 2014 року ПАТ «ФК «Металіст» перестав виплачувати позивачу заробітну плату, передбачену Контрактом та Договором. Єдине, що позивач отримав від відповідача, це щомісячні виплати у розмірі 5000,00 грн. за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року включно. Позивач умови контракту не порушував. 31 травня 2015 року, у зв'язку із закінченням строку дії контракту, позивач був звільнений з ФК «Металіст».

Позивач вказує, що заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем не погашена, дії ПАТ «ФК «Металіст» вважає незаконними та такими, що не відповідають діючим нормативним актам, у зв'язку з чим позивач просить зобов*язати ПАТ «ФК «Металіст» провести повний розрахунок по заробітній платі у відповідності до контракту , укладеного між сторонами 01 липня 2014 року та угоди про умови та порядок сплати винагороди, укладеної 01 липня 2014 року у розмірі 111 996 дол. США, що має бути виплачена у гривні по офіційному курсу НБУ на день фактичного розрахунку; зобов'язати відповідача сплатити середній заробіток за весь час затримки проведення повного розрахунку при звільненні у розмірі 279 000,00 дол. США , що має бути сплачена у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу НБУ на дату здійснення розрахунку.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 711 158 грн. 40 коп. та середній заробіток за час затримки повного розрахунку в розмірі 1 620 026 грн.. 72 коп. , всього на суму 3 331 185 грн.. 12 коп. Стягнуто з ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» на користь держави судовий збір у розмірі 8 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року у задоволені заяви ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» в особі виконуючого обов'язки керівника ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» арбітражного керуючого - ОСОБА_3 про перегляд зазначеного заочного рішення від 13 березня 2016 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі виконуючий обов'язки керівника ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що Контракт не був попередньо погоджений наглядовою радою відповідача, а також не був схвалений наглядовою радою після його укладення, був підписаний генеральним директором ПАТ «ФК Металіст» з порушенням положень Статуту відповідача, а Угода про умови та порядок сплати винагород не була зареєстрована в ОПФКУ «Прем'єр- Ліга», положення Контракту та Угоди не створюють цивільні обов'язки відповідача, та не можуть мати юридичної сили і бути підставою для стягнення з відповідача будь-яких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, що з*явився, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції чинній на момент розгляду справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має перед позивачем заборгованість по заробітній платі, не здійснив остаточний розрахунок при звільненні, тому вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2014 року між ОСОБА_1 на ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» укладений Контракт, строком дії до 31 травня 2015 року.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Контракту, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у якості Футболіста професіональної футбольної команди Клубу на період дії Контракту.

За змістом п.5.1. Контракту від 01 липня 2014 року за виконання своїх обов'язків, передбачених контрактом, позивачу щомісяця виплачується заробітна плата в розмірі 106947,40 грн. Після сплати ПАТ «ФК «Металіст» усіх необхідних податків та зборів, останній виплачує позивачу суму в розмірі 88391,24 грн., еквівалентну 7500,00 дол. США. Виплата здійснюється в українській національній валюті - гривні на підставі національного курсу гривні до долару США, встановленому НБУ на дату здійснення виплати.

Крім того, 01 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ФК «Металіст» був укладений Договір про умови та порядок сплати винагороди, строком дії до 31 травня 2015 року, відповідно до якого щомісячна винагорода складає 7500,00 дол. США. .

З жовтня 2014 року по січень 2015 року включно позивач отримував від відповідача щомісячні виплати лише у розмірі 5000 грн. Належних та допустимих доказів того, що позивачем від відповідача отримані будь-які інші виплати матеріали справи не містять.

31 травня 2015 року, у зв'язку із закінченням строку дії контракту, позивач був звільнений з ФК «Металіст» на підставі наказу генерального директора ПАТ «ФК «Металіст» № 248 за власним бажанням.

Представник відповідача наполягає на тому, що Контракт від 01 липня 2014 року не було погоджено наглядовою радою ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», а Угода про умови та порядок сплати винагород від 01 липня 2014 року не була зареєстрована у ОПФКУ «Прем'єр - ліга», тому зазначені правочини не створюють обов*язків для відповідача. Такі доводи колегією суддів не приймаються, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 37 п. 13.7 розділу 13 статуту ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» до виключної компетенції Наглядової ради товариства належить погодження до їх укладення господарських угод, вартість яких не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, п.п. 15 п.14 розд. 14 статуту встановлює, що до повноважень Генерального директора відносяться призначення на посаду та звільнення працівників Товариства на підставі чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства. (ч. 3 ст. 175 ГК України)

Як встановлено судовим розглядом, між ОСОБА_1 та ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» у відповідності до чинного законодавства про працю було укладено контракт, що є різновидністю трудового договору.

Оскільки трудовий договір не є господарською угодою, правовідносини між сторонами регулюються КЗпП України та іншими законодавчими актами про працю, тому посилання відповідача про неможливість підписання Генеральним директором контракту та угоди про умови та порядок сплати винагороди від 01 липня 2014 року без попереднього погодження наглядової ради є безпідставними.

Між позивачем та відповідачем був підписаний контракт, який скріплений печаткою ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» та зареєстрований в ОПФКУ «Прем'єр-ліга». Можливість укладення Угоди про умови та порядок виплати винагороди, прямо передбачена п. 5.1. Контракту від 01 липня 2014 року та не встановлена необхідність її реєстрації. З огляду на викладене, вказана Угода не можна вважатися змінами або доповненнями до контракту, дійсність яких пов'язується з реєстрацією в ОПФКУ «Прем'єр-ліга».

У відповідності до абз. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗПП України), особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Положеннями ст. 20 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, а саме:

Основна заробітна плата-винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї відповідно до актів законодавства і колективного договору на підстав укладеного трудового договору.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику, регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох раз на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до абзацу 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Абзацом 1 ст. 116 КЗпП України регламентовано, що при звільненні працівника Виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, Угода про умови та порядок виплати винагороди була укладена на виконання Контракту, а не як його доповнення чи зміна.

Із змісту Контракту та Угоди про умови та порядок виплати винагороди вбачається, що відповідач повинен був щомісячно сплачувати позивачу загалом 15000,00 доларів США у гривнях за курсом гривні до долара США, який встановлений Національним банком України на дату здійснення виплати.

Представник відповідача вказував, що з січня 2014 року у ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» відповідними наказами було введено режим неповного робочого часу, тому заробітна плата повинна бути нарахована пропорційно відпрацьованому часу.

Суд першої інстанції зазначеним обставинам надав належну оцінку, правильно застосував ст. 32 КЗпП України, згідно якої у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою; про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач взагалі був повідомлений про зміни зазначених істотних умов праці, тому відсутні підстави для зменшення розміру заробітної плати.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про те, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2015 року за вирахуванням сплачених коштів.

Розрахунок заборгованості по заробітній платі проведений позивачем в позовній заяві відповідає умовам Контракту та Угоди про умови та порядок виплати винагороди, відображає отримані суми. Отже заборгованість по заробітній платі становить 111996 доларів США.

Суд першої інстанції помилково визначив суму заборгованості по заробітній платі,1711158,40 грн, будь-якого розрахунку цієї суми стягнення не навів. Між тим, на час ухвалення рішення судом першої інстанції був встановлений курс НБУ 2681,0151 грн за 100 доларів США, отже стягненню підлягала заборгованість по заробітній платі 3002612,76 грн. Крім того, середньоденний заробіток позивача суд першої інстанції розрахував виходячи із щомісячної заробітної плати 88391,24 грн та кількості календарних днів за останні два місяці, що передували звільненню, в той час, як за змістом Контракту виплата здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату здійснення виплати. Колегія суддів вважає правильним розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наведений у позовній заяві, що має становити гривневий еквівавалент 279000 доларів США на час ухвалення рішення судом першої інстанції.

Між тим, позивач рішення суду першої інстанції не оскаржує, з ним погодився, апеляційна скарга будь-яких заперечень щодо розрахунку середнього заробітку не містить, тому розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», колегія суддів не вбачає підстав для збільшення суми стягнення.

Представник відповідача посилався на звіти аудиторів, копії яких надав апеляційному суду, якими заборгованість по заробітній платі ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» перед позивачем визначена в розмірі 186308,13 грн. Між тим, зазначені звіти відображають заборгованість по нарахованій заробітній платі та не враховують той факт, що зменшення розміру заробітної плати через скорочення робочого часу було введено відповідачем без дотримання процедури, передбаченої ст. 32 КЗпП України, а винагорода позивачу повинна сплачуватись у гривні за курсом НБУ на час здійснення розрахунку, а не на час нарахування.

Посилання апелянта на порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» не приймаються судовою колегією, оскільки відповідна ухвала господарського суду Харківської області була постановлена 09.06.2017 року, тобто вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Представник ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» вказує, що відповідно до Регламенту з атестації футбольних клубів Прем*єр-Ліги України для допуску до національних клубних змагань клуб повинен довести, що у нього не має простроченої заборгованості. Отже той факт, що ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» був допущений до клубних змагань, на думку представника відповідача підтверджує відстуність заборгованості по заробітній платі. До таких тверджень колегія суддів відноситься критично, оскільки факт неповідомлення у встановленому зазначеним Регламентом порядку про наявність заборгованості по заробітній платі не свідчить про відсутність такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Харківської області, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки керівника Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 березня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді: А.І. Колтунова

С.С. Кругова

Повний текст судового рішення виготовлений 05 лютого 2018 року.