Рішення № 72034777, 30.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11247/17

н/п 2/640/362/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача Масича К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, №14360386) про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 24.07.2017 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

31.07.2017 року була надана до суду уточнена позовна заява і згідно ухвали суду від 02.08.2017 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 та призначено справу до судового розгляду.

23.11.2017 року позивачем була подана уточнена позовна заява, яка прийнята судом до розгляду.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 11 листопада 2013 року між ним та ПАТ БАНК «Меркурій» було укладено договір банківського вкладу № 4/47234 з виплатою процентів на дату повернення вкладу. Відповідно до п. 2.1 Договору Банк прийняв вклад на строк з 11 листопада 2013р. по 09 травня 2014 р. (на 180 днів), з процентами нарахування 8,5 % річних. На виконання умов договору позивачем внесено 14730 доларів США, що підтверджується квитанцією від 11.11.2013 року на суму 117736,89 грн. Пунктом 3.4.4 Договору передбачено поповнення вкладу на суми, кратні 10,0 (десяти) доларам. Позивачем було поповнено вклад 18.11.2013р. на суму 1600 дол. США, що складало по курсу 12788,80 грн. Також поповнено вклад 20.11.2013 р. на суму 4110.00 дол. США . що по курсу склало 32851,23 грн. Тобто, договір № 4/47234 від 11 листопада 2013 року був укладений на загальну суму 20440 дол. США, з відсотками 8.5 % річних на 180 днів до 09.05.2014 року. Постановою Правління НБУ №133 від 13.03.2014р. було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ БАНК «Меркурій». 27 червня 2014 року позивач отримав виплату гарантованої суми відшкодування 199129,03 грн. Станом на 23 червня 2014р. офіційний курс НБУ становив 1199.32 грн. за 100 дол. США, і сума, як він вважає повинна була бути виплачена по договору з урахуванням відсотків - 258142.00 грн. Тобто, пояснює, що йому не виплатили кошти у сумі 59012.97 грн., що на момент виплати складає 4 920.53 дол. США., які і просить стягнути згідно ст.ст. 526, 1058, 1060 ЦК України в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, вказаних в позові та розглянути справу в спрощеному порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, надав заперечення проти позову в письмовому вигляді, проти проведення спрощеного розгляду не заперечував.

Заслухавши учасників процесу, які присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з п. 1) ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно зі ст. 55 цього Закону відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Крім цього, у відповідності до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спліном встановленого договором строку (строковий вклад).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 11 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ БАНК «Меркурій» було укладено договір банківського вкладу № 4/47234 з виплатою процентів на дату повернення вкладу у розмірі 8,5 % річних, зі строком дії по 09 травня 2014 р. Позивачем, на виконання умов договору було здійснено банківський вклад на загальну суму 20440 дол. США, що також не заперечується відповідачем.

13.03.2014 року Національний банк України виніс Постанову № 133 «Про віднесення ПАТ Банк «МЕРКУРІЙ» до категорії неплатоспроможних. 14.03.2014 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 15 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», якою в банку запроваджена тимчасова адміністрація з 14.03.2014 року. 10.06.2014 року Національний банк України виніс постанову № 340 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банка «МЕРКУРІЙ», якою прийняв рішення про ліквідацію банку з 12.06.2014 року. 12.06.2014 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 47 «Про початок ліквідації АТ БАНК «МЕРКУРІЙ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію». Станом на теперішній час строк здійснення ліквідації Банку продовжено до 11 червня 2018 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України пов'язаних із ліквідаційною процедурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово.

Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої п. 4 ч. 1 ст. 52 цього Закону.

Таким чином, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію наступають певні правові наслідки, у тому числі припиняється нарахування процентів, діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, закриттям кореспондентських рахунків банку, діючим залишається тільки рахунок, відкритий банку для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 9 ст. 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 112 ЦК України встановлено черговість задоволення вимог кредиторів: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно п.4) ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, у разі наявності вимог до банку, щодо якого застосована ліквідаційна процедура, Закон передбачає певний спосіб захисту прав такого кредитора, який зобов'язаний заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку, які уповноважена особа у разі їх підтвердження акцептує та відносить до певної черги погашення.

ПАТ Банк «Меркурій» знаходиться на стадії ліквідації і в ньому здійснюється ліквідаційна процедура, а тому Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин з банком лише в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону.

Процедура ліквідації банківської установи, зокрема повернення коштів вкладникам неплатоспроможного банку, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 26, 45, 52.

Водночас, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задовольняються за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та реалізації майна банку, у разі подання відповідної заяви кредитором.

Приймання вимог кредиторів для їх подальшого акцептування здійснювалось ПАТ Банк «Меркурій» відповідно до вимог частини 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії. Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначені статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За поясненнями сторін в судовому засіданні вимоги позивача ОСОБА_3 є акцептованими та він перебуває у 4 черзі з вимогами на суму 303,52 дол. США, що становить 3530,31грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що йому неправильно було розраховано суму вкладу з відсотками, які підлягали виплати, у зв*язку з чим і сума виплат, і сума акцептованої вимоги невірні. Просить стягнути з Уповноваженої особи на ліквідації ПАТ Банк «Меркурій» на його користь грошові кошти 4920,53 дол. США, що складає 128060,23 грн.

Однак, вираховуючи дану суму заборгованості, суд вважає, що позивачем невірно розрахована дана сума, оскільки Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку, що передбачено ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, що діяла на момент запровадження в Банку тимчасової адміністрації. А тому і курс долара США при розрахунку суми позивачем вибрано невірно, оскільки позивачем курс долара США до української гривні визначений станом на 23.06.2014р., в той час, як курс потрібно визначати на дату введення тимчасової адміністрації 14.03.1014 року.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що розмір відсотків 8,5 % за весь час заборгованості позивачем також невірно розрахований, оскільки розмір 8,5% визначений тільки на час дії договору, тобто до 09.05.2014р., а після цієї дати, тобто після настання дати повернення вкладу та до 11.06.2014р. (початку процедури ліквідації Банку) нараховані проценти у розмірі 2% річних, що передбачено вимогами п.п. 1.1, 2.2, 5.1. Договору. Сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 16.06.2014 року отримано 199129,03 грн., а залишок суми 303,52 долара США включено до акцептованих вимог кредиторів у гривневому еквіваленті.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки права позивача не можна визнати порушеними, оскільки вимоги позивача, як кредитора банку вже є визнаними та будуть задовольнятися відповідно до вимог Закону, у порядку встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а посилання на невірний розрахунок суми заборгованості не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах та на підставі положень закону, а тому позовні вимоги позивача з приводу стягнення грошових коштів по депозитному владу та нарахованих відсотків є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 263,264,265,268, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, №14360386) про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу у розмірі 4920,53 долара США, що за курсом НБУ України становить 128060,23 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :