Постанова № 72034719, 01.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 634/197/16-ц Головуючий суддя І інстанції Зимовський О. С.

Провадження № 22-ц/790/766/18 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

за участі секретаря Дмитренко А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року ( суддя Зимовський О. С.) по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права сумісної власності та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права сумісної власності та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з вересня 2002 року вони з відповідачем проживали разом однією сім'єю.

Ні вона, ні відповідач в шлюбі не перебували.

Разом з відповідачем проживали понад 13 років, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. З початку, близько двох з половиною років, проживали у батьків відповідача за адресою АДРЕСА_6. З відповідачем мали спільний сімейний бюджет, вели спільне господарство.

У 2004 році відповідач отримав від ВАТ «Сахновщинське РТП» квартиру у житловому будинку АДРЕСА_1. Вказана квартира була в непридатному для проживання стані, за спільні кошти з відповідачем були придбані будівельні матеріали, обладнання, труби, здійснили підключення газу, відремонтували стіни, поли, поклали лінолеум, замінили вікна на нові дерев'яні, поклали кахлі, поклеїли шпалери, підключили санвузли, повністю здійснили капітальний ремонт квартири перед заселенням. Капітальний ремонт тривав більше року, з лютого 2004 року і по березень 2005 року. В березні 2005 року вони з відповідачем вселилися в квартиру. Враховуючи проведення капітального ремонту та поточних ремонтів, здійснених за час спільного проживання з відповідачем однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, цінність квартири істотно збільшилася внаслідок спільних трудових та грошових затрат.

В грудні 2005 року Сахновщинським малим державним комунальним госпрозрахунковим підприємством технічної інвентаризації відповідачу було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру загальною площею 61,30 кв.м.

Крім того, в період спільного проживання з відповідачем ними був придбаний автомобіль марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, за 3500 євро, що підтверджується копією довіреності від 06 вересня 2006 року виданою позивачу та відповідачу на керування та розпорядження автомобілем марки і моделі ВАЗ 2121, 1985 року випуску шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказаний автомобіль пізніше був переоформлений на ім'я відповідача, після чого номерний знак автомобіля змінився на НОМЕР_2. Також було придбано скутер марки Viper за спільні кошти.

Крім того за спільні кошти було придбано наступне майно: кухонну стінку (вартістю 900грн.); кухонний м'який куточок (1500грн.); холодильник «Індезіт» (3550грн.); пральну машинку«Індезіт» (1700грн.); мікрохвильову піч «Вітек»; (600грн.); диван (м'які меблі) (2000грн.); два крісла (м'які меблі) (1500 грн.): тумбупідтелевізор (400грн.); спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок (4300грн.); телевізор LG(3500грн.); килим (1200грн.); три полиці для квітів ( 300 грн.); пилосос LG(1000грн.); болгарку (кутошліфувальна машинка) (1000грн.); надувний човен (4000грн.), радіоприймач (700грн.), автомобільний відео реєстратор (2500 грн.), автомобільний цифровий музичний програвач( 2000грн.), цифровий фотоапарат Кенон- (2000грн.).Також під час спільного проживання, було подаровано комп'ютер, кольоровий принтер, кавоварку, кавомолку, але це майно, разом із вказаними вище - пилососом, болгаркою (кутошліфувальною машинкою), надувним човном, радіоприймачем, автомобільним відео регістратором, автомобільним цифровим музичним програвачем та цифровим фотоапаратом перебуває у відповідача.

Під час спільного проживання, за спільні кошти, у 2007 році, на прибудинковій території ОСББ «Фаворит О - 5» за адресою: АДРЕСА_1) було побудовано будівлю - гараж, а у 2013 році до ньому було добудовано - лазню, у яких також здійснено внутрішні роботи (у лазні внутрішні роботи було зроблено у 2014 році). Будівельні матеріали та роботи, які проведено при будівництві об'єкту нерухомості є об'єктами цивільних прав. Чинне законодавство України не забороняє вирішення спору щодо визнання права власності в порядку поділу майна подружжя на будівельні матеріали, які використані як при законній забудові, так і при самочинному будівництві.

Будівельними матеріалами, обладнанням та утвореними ними конструктивними елементами, що були використані для будівництва гаража та лазні, є наступні матеріали: шлакоблок (гараж і лазня та перегородка між ними) - 1000 штук 11грн. (середня ринкова ціна) на загальну суму 11000грн.; шифер - 30 штук 100грн. (середня ринкова ціна) на загальну суму 3000грн.; балки 4-х метрові на перекриття 10 штук200грн. (середня ринкова ціна) на загальну суму 2000грн.; цемент для будівництва гаража М400 20 мішків 31грн. загальна вартість 620грн. (вартість вказана станом на 2007 рік) та його доставка 100грн.; цемент для будівництва лазні 10 мішків 50грн.(середня ціна у 2013 році) на загальну суму 500грн.; ворота гаражні металеві (середня ринкова вартість) 5000грн.; двері металеві вхідні в лазню (середня ринкова вартість) 2000грн.; двері дерев'яні в лазню (середня ринкова вартість) 1000грн.;двері дерев'яні в душову кабіну (середня ринкова вартість) 1000грн.; кахлі, якими обкладена повністю душова кабіна, підлога в передбаннику на загальну суму 1500грн.; стіклоблоки 36 штук20грн. (середня ринкова вартість) 720грн.; вагонка липа, плінтус, панель ПВХ, панель декор, утеплювач норма, утеплювач клас, гіпсокартон на загальну суму 4511,03грн. (придбано в магазині Будмен 04.09.2014р.чек №0161); ізоспан Паро-гідр, сітка просічно витяжна, профіль на загальну суму 483,59грн. (придбано в магазині Будмен 04.09.2014р.чек №0163); панель ПВХ дуб, профіль ПВХ стартовий, плінтус, кут ПВХ зовнішній, кут ПВХ внутрішній, профіль ПВХ з'єднання на загальну суму 1380,95грн. (придбано в магазині Будмен 04.09.2014р.чек №0103); вагонка, яка придбана на ринку «Благбаза» в м.Харків (з якої окрім стін у сауні було виготовлено два двох сходові лежаки) ще на суму 6500грн..

Також було придбано терм.еко лайт ціна 99 грн. (придбаний в магазині «Нова лінія» чек від 24.09.2014р. №64157). Загальна вартість всіх вказаних вище будівельних матеріалів, обладнання та утворених ними конструктивних елементів становить 41414,57грн. (11000+3000+2000+620+100+500+5000+2000+1000+1000+1500+720+4511.03+483,59+1380,95+ 6500+99).

З урахуванням уточнених вимог просила встановити факт проживання однією сім'єю її з відповідачем ОСОБА_2, з вересня 2002 року по вересень 2015 року, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнати об'єктом права спільної сумісної власності наступне майно: квартиру загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1: вартістю 130000грн.; автомобіль марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2: вартість 104000грн.; скутер марки Viper: вартість 15000грн.; інше майно: кухонну стінку (вартістю 900грн.); кухонний м'який куточок (1500грн.); холодильник «Індезіт» (3550грн.); пральну машинку «Індезіт» (1700грн.); мікрохвильову піч «Вітек» (600грн.); диван (м'які меблі) (2000грн.); два крісла (м'які меблі) (1500 грн.); тумбу під телевізор (400грн.); спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок (4300грн.); телевізор LG (3500грн.); килим (1200грн.); три полиці для квітів (300грн.); пилосос LG(1000грн.); болгарку (кутошліфувальна машинка) (1000грн.); надувний човен (4000грн.), радіоприймач (700грн.), автомобільний відео реєстратор (2500грн.), автомобільний цифровий музичний програвач (2000грн.), цифровий фотоапарат Кенон (2000грн.); будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи з яких здійснено будівництво гаража та лазні загальним розміром 11x4x2,30 метрів, що знаходиться на прибудинковій території АДРЕСА_7, що складаються (41414,57 грн); подароване майно: комп'ютер, кольоровий принтер, кавоварку, кавомолку.

Визнати право власності за нею на 1/2частину квартири загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 вартість 65000грн.; на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2: вартість 52000грн.; 1/2 частину скутера марки Viper: вартість 7500грн.; інше майно: кухонну стінку (вартістю 900грн.); кухонний м'який куточок (1500грн.); холодильник «Індезіт» (3550грн.); пральну машинку «Індезіт» (1700грн.); мікрохвильову піч «Вітек» (600грн.); тумбу під телевізор (400грн.); спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок (4300грн.); телевізор LG(3500грн.); килим (1200грн.); три полиці для квітів (300грн.); 1/2 частину будівельних матеріалів, обладнання та утворених ними конструктивних елементів з яких здійснено будівництво гаража та лазні загальним розміром 11x4x2,30 метрів, що знаходиться на прибудинковій території АДРЕСА_9 (20707,28грн); подароване майно: кольоровий принтер, кавоварку.

Також позивач просила стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги з урахуванням їх збільшення та зменшення та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково, а саме в частині встановлення факту проживання однією сім'єю позивача та відповідача як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за період з січня 2006 року по вересень 2015 року. Заперечували проти визнання спільної сумісної власності на квартиру, скутер та будівельні матеріали, щодо поділу майна то вважали за можливе провести розподіл наявних речей за наступним варіантом, а саме: визнати за позивачем право власності на кухонну стінку; кухонний м'який куточок; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів; за відповідачем на холодильник «Індезіт»; пральну машинку «Індезіт» два крісла (м'які меблі). При вирішенні питання щодо поділу автомобіля, врахувати боргове зобов'язання позивача, згідно договору позики на суму 6000 грн., що еквівалентно 749 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору. В інший частині позовних вимог просили відмовити.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 - задоволений частково.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня 2006 року по вересень 2015 року, як чоловіка та жінки без шлюбу.

Визнано автомобіль марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, кухонну стінку; кухонний м'який куточок; холодильник «Індезіт»; пральну машинку «Індезіт»; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); два крісла (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на кухонну стінку; кухонний м'який куточок; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); два крісла (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту сумісного проживання в період з 2006 по 2015 рік, зазначає, що сумісне проживання фактично почалось з вересня 2002 року і тривало по грудень 2005 року включно.

Вказує, що в спірній квартирі за адресою АДРЕСА_1, вони проживали разом, вели спільне господарство, разом робили ремонт, підключили газопостачання, купували сумісно побутову техніку, інше майно - скутер, будівельні матеріали для гаражу та лазні, відповідач умисно намагався обманути суд, крім того, попередньо вивіз частину сумісних речей з квартири, хоча не заперечував факту сумісного придбання зазначеного майна.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга - не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім'ю, але статусу подружжя не набувають.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, прав та обов'язків.

Згідно із положеннями ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України.

Згідно із ч.4 ст.368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, необхідно встановити факти придбання сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясувати час придбання, джерело набуття коштів, за яке таке майно було набуте, а також мету придбання, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Окрім того, власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюються питання розпорядження таким майном.

Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені ст.60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи зазначену вище норму права та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, необхідно встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Позивач звертаючись із даним позовом просила визнати факт проживання однією сім'єю з відповідачем з вересня 2002 року по вересень 2015 року, посилаючись на положення Сімейного кодексу України в редакції 2003 року, який чинний з 01.01.2004 року.

Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності СК України, то встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловік і жінка може мати місце лише починаючи з 1 січня 2004 року.

Судом встановлено, що згідно копії виписки з наказу №5 від 05.02.2004 року ВАТ «Сахновщинське РТП» відповідачу було виділено квартиру АДРЕСА_10

Відповідно до копії свідоцтва про право власності виданого Сахновщинським МДКГП технічної інвентаризації від 15 грудня 2005 року, квартира АДРЕСА_11 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Згідно копії рішення Сахновщинської селищної ради від 29 вересня 2004 року №1329 відповідачу надано дозвіл на перепланування квартири АДРЕСА_12

Позивачкою надані до суду копії фотографій датованих 2003-2006 роками, на яких зображені позивачка та відповідач, а також їх друзі та близькі. З огляду наданих фотографій вбачається, що в 2003-2006 роках сторони сумісно відпочивали, проводили час в колі друзів.

Позивачем не було представлено суду доказів на підтвердження ведення спільного господарства, а також ведення єдиного бюджету з відповідачем починаючи з 2004 року.

Фотографії спільного відпочинку, що містяться в матеріалах справи, на переконання суду не свідчать про спільне проживання сторін однією сім'єю з 2004 року.

Не можуть підтвердити факт спільного проживання сторін з вересня 2002 року і наявні в матеріалах справи довідка Сахновщинської селищної ради № 702 від 19.02.2016 року про фактичне проживання ОСОБА_1 з 2005 року, по АДРЕСА_9 оскільки, як повідомила секретар виконкому ОСОБА_5, яка була допитана в якості свідка, що вказаний в довідці рік фактичного проживання з 2005 року був зазначений відповідно інформації з Акту складеного депутатом Сахновщинської селищної ради ОСОБА_6 від 17.02.2016 року, яка під час допиту в судовому засідання зазначала, що факт проживання ОСОБА_1 з вересня 2005 року було встановлено та зазначено в Акті зі слів позивачки та свідків, а також на підставі наданих позивачкою документів та фотознімків. Також в акті обстеження та огляду речей в квартирі по АДРЕСА_9, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 27.02.2016 року, факт проживання з березня 2005 року зазначений зі слів позивачки.

Згідно копії домової книги АДРЕСА_9 зареєстрований ОСОБА_2 з 12.12.2005 року, інформація про реєстрацію інших осіб відсутня (а.с. 73-75).

Крім того, надані позивачкою записи придбаних будівельних матеріалів не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77,78 ЦПК України (а.с. 62-65).

Також в наданій позивачкою довідці ОСББ «Фаворіт-5» за №1 від 04.04.2016 року, яка була видана головою ОСББ «Фаворіт-5» ОСОБА_7 зазначено, що ОСОБА_1 спільно проживала у спірній квартирі з ОСОБА_2 з 2005 року.

Разом з тим допитана в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_8 не підтвердила факт спільного проживання позивачки в спірній квартирі, саме з 2005 року.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачкою не надано доказів того, що сторони проживали однією сім'єю, і мали відносини, які притаманні подружжю, а лише з 2006 року вони стали проживати однією сім'єю, що також не заперечувалось відповідачем.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про встановлення факту сумісного проживання з січня 2006 року по вересень 2015 року.

Щодо позовних вимог про визнання об'єктом права спільної сумісної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 та визнання права власності за позивачкою на 1/2 частину вказаної квартири, то суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вказана квартира була набута відповідачем не під час спільного проживання з позивачкою однією сією.

Вказані обставини підтверджуються копією виписки з наказу № 5 від 05.02.2004 року ВАТ «Сахновщинське РТП», згідно якого відповідачу було виділено квартиру АДРЕСА_9, а також копією свідоцтва про право власності, виданого Сахновщинським МДКГП технічної інвентаризації від 15 грудня 2005 року, що квартира в АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Крім того, згідно копії рішення Сахновщинської селищної ради від 29 вересня 2004 року № 1329, відповідачу було надано дозвіл на перепланування квартири за адресою АДРЕСА_5.

Свідоцтво про приватизацію квартири позивачкою не оспорювалось. В судовому засіданні апеляційної інстанції вона підтвердила, що бачила, що свідоцтво про приватизацію видане на ім'я відповідача, однак не оспорювала його.

Щодо позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності на автомобіль марки ВАЗ 2121, 1985 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 104000грн. та визнання права власності за позивачкою на 1/2 частину вказаного автомобіля, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вказані вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказаний автомобіль був придбаний під час спільного проживання позивачки та відповідача за спільні кошти, що підтверджується самим відповідачем, а також копією довіреності від 06 вересня 2006 року, згідно якої ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 керувати та розпоряджатись належним йому автомобілем ВАЗ 2121, рік випуску 1985, шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6. Та довідкою ТСЦ №6348 від 23.07.2016 року, згідно якої вказаний автомобіль 06.11.2009 року був перереєстрований за договором купівлі-продажу №14-1421 від 06.11.2009 року УАТБ «Харків» на ім'я ОСОБА_2 та присвоєний номерний знак НОМЕР_3.

Обгрунтовано суд першої інстанції дійшов і висновку про часткове задоволення інших вимог, а саме в частині визнання права спільної сумісної власності на скутер та інше майно, а також про визнання права власності на 1/2 частину майна за позивачкою підлягають частковому задоволенню.

Згідно роз'яснень, які містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна ,що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи,та те, що знаходиться у третіх осіб (ч.4 ст.65 СК).

Із акту опису майна від 27 лютого 2016 року, складеного депутатом Сахновщинської селищної ради ОСОБА_6, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_9 було виявлене наступне майно: кухонну стінку; кухонний м'який куточок; холодильник «Індезіт»; пральну машинку «Індезіт»; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); два крісла (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів.

Інше майно, яке перелічено в позовній заяві та скутер не можуть бути визнані об'єктами спільної власності, оскільки суду не було надано доказів існування вказаного майна і відповідно зазначене майно поділу не підлягає.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання права спільної сумісної власності на наступне майно: кухонну стінку; кухонний м'який куточок; холодильник «Інде-зіт»; пральну машинку «Індезіт»; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); два крісла (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тум-бочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів.

З урахуванням думки відповідача, який просив залишити йому холодильник «Індезіт» та пральну машинку «Індезіт», судом першої інстанції здійснений поділ спільного майна наступним чином.

Визнано за позивачкою право власності на наступне майно: кухонну стінку; кухонний м'який куточок; мікрохвильову піч «Вітек»; диван (м'які меблі); два крісла (м'які меблі); тумбу під телевізор; спальний гарнітур, який складається з ліжка, комода, шафи, двох тумбочок; телевізор LG; килим; три полиці для квітів.

Щодо позовних вимог про визнання об'єктом спільної сумісної власності будівельних матеріалів, обладнання та утворені ними конструктивні елементи з яких здійснено будівництво гаража та лазні загальним розміром 11x4x2,30 метрів, що знаходиться на прибудинковій території АДРЕСА_9, що складаються 41414,57 грн. та визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину вказаних матеріалів обґрунтовано судом першої інстанції зазначено, що вони задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

До прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно, як об'єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку, суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Так, з долученої позивачем до матеріалів справи копії відповіді Сахновщинської селищної ради від 20.12.2016 року, зазначено, що рішення про надання земельних ділянок по АДРЕСА_13 для гаражного будівництва ОСОБА_2 не приймалось, а відповідно до довідки Сахновщинського ГКПТІ, станом на 01.01.2013 року документи на будівлю гаража та лазні, які розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_14 не виготовлялись.

Однак надані позивачкою копії чеків про придбання будівельних матеріалів, та фотознімки збудованих об'єктів, не можуть бути належними доказами в підтвердження заявлених вимог з наступних підстав. ( а.с. 232- 233).

Так, в копіях чеків зазначені назви будівельних матеріалів, їх вартість та дата придбання матеріалів, однак не можливо встановити, чи використовувалися ці матеріали при будівництві саме спірних споруд.

Позивачем на підтвердження своїх вимог також надано акт огляду прибудинкової території по АДРЕСА_15 від 03.04.2016 року складеного депутатом Сахновщинської селищної ради ОСОБА_6 в ході якого було встановлено, що на прибудинковій території ОСОБА_2 було збудовано будівлю розміром 11м. х 4 м., висотою 2 м. 30 см. (гараж) в період спільного проживання з ОСОБА_1, як подружжя без реєстрації шлюбу. У 2013 році було добудовано до гаражу лазню, а в 2014 році будівництво було закінчене. В середину вказаних приміщень члени комісії не заходили, тому внутрішні приміщення описали зі слів свідків.

Вказаний Акт не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ, оскільки він підтверджує лише наявність на прибудинковій території будинку АДРЕСА_9 будівель, а не використаних при їх будівництві будівельних матеріалів.

Предметом позову є будівельні матеріали та обладнання незавершеного будівництвом гаражу та лазні. Ринкова вартість цих об'єктів не визначена.

Кількість та вартість будівельних матеріалів, які були використані при будівництві гаражу та лазні обрахована позивачкою самостійно.

Судом позивачці було роз'яснено право щодо призначення експертизи для встановлення вартості та кількості будівельних матеріалів, які були використані при будівництві гаражу та лазні. Експертиза призначена не була.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України (яка діяла на час ухвалення рішення суду) 141 ЦПК України, вирішено питання судових витрат.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 05.02.2018 р.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко