Рішення № 72034222, 05.02.2018, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/914/17

провадження: 2/614/16/18

категорія: 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

05.02.2018 року Борівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 селищної ради Борівського району Харківської області

про визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

19.12.2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 РДА Харківської області, ОСОБА_3 селищної ради Борівського району Харківської області про визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом, в якому вказала, що її рідна тітка ОСОБА_4 працювала в колгоспі «50-річчя Жовтня» в період з 1949 р. по 1970 р., після чого вийшла на пенсію як пенсіонер-колгоспник.

У 1995 р. колгосп «50-річчя Жовтня» було реорганізовано і перейменовано в КСП «Шийківське».

06 червня 1995 р. КСП «Шийківське» був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-05-00221, яким КСП «Шийківське» передано у колективну власність 2974,3 гектари для ведення сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення ОСОБА_3 районної ради народних депутатів від 26 травня 1995 р. №35.

Згідно відомостей, наданих Відділом Держгеокадастру у Борівському р-ні Харківської обл. 17 листопада 2016 р. за №31-20.13-0.5-1634/2-16, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була включена до списку громадян-членів КСП «Шийківське» за №360, розмір земельної частки (паю) складає 5,4 в умовних кадастрових гектарах.

Згідно листа Відділу Держгеокадастру у Борівському р-ні Харківської обл. від 07 грудня 2016 р. ОСОБА_4 відсутня в списках Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП «Шийківське».

ОСОБА_4 була прописана і проживала ІНФОРМАЦІЯ_2 по день смерті 29 вересня 1996 р.

За життя остання не встигла отримати сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позивач проживала разом з ОСОБА_4 по день її смерті.

ОСОБА_4 07 квітня 1993 р. було складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі №495.

Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_3 ДНК Харківської обл. 07 квітня 1993 р. №495, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті їй буде належати або на що вона за законом матиме право, вона заповідала в рівних частинах кожній: ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Сестра позивача ОСОБА_5 померла 15 жовтня 1995 р.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 листопада 2006 р., позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

Згідно зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадщина складається з грошових внесків з відсотками та компенсаційними виплатами, які зберігаються в Ощадбанку України 492/066 в смт. Борова Борівського р-ну Харківської обл. з рахунками №91551/614 в сумі 1538,25 грн., №1899 в сумі 0,20 грн., належних померлій на підставі ощадкнижки та копій особових рахунків.

Водночас у Свідоцтві про право на спадщину за заповітом до складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування, не була включена земельна частка (пай) розміром 5,4 в умовних кадастрових гектарах, що пов’язано з наступним.

За час свого життя ОСОБА_4 не встигла отримати сертифікат на право на право на земельну частку (пай), здійснити державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку і виготовити на власне ім'я Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Борівського районного суду Харківської обл. від 24 лютого 2017 р. визнано право ОСОБА_4 на включення до Додатку 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000221, виданого КСП «Шийківське» ОСОБА_3 районною Радою народних депутатів Харківської обл. – списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що мають право на отримання земельної частки (паю); право ОСОБА_4 на отримання земельної частки (паю) розміром 5,4 в умовних кадастрових гектарах.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської обл. від 04 жовтня 2017 р. рішення Борівського районного суду Харківської обл. від 24 лютого 2017 р. залишено без змін.

За викладених обставин позивач змушена звернутися до суду для визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач та її представник підтвердили вищевикладене та підтримали позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_3 РДА та ОСОБА_3 с/рада в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких зазначили, що позов визнають в повному обсязі, просили справу розглядати у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.

Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, яка підтримала свої позовні вимоги, дослідивши наявні матеріали справи, знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…

Відповідно до ст.16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту порушеного майнового права.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою…

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст.1217,1218 ЦК України спадщина здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини передбачено – ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст.1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні ст.1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права за укладеним договором.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов’язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 р. у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) (п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

В суді встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла 29 вересня 1996 р. (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла 15.09.1995 р. (а.с.9).

Відповідно до копії заповіту від 07 квітня 1993 р. №495, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті їй буде належати або на що вона за законом матиме право, вона заповідала в рівних частинах кожній: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2006 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_4 є ОСОБА_1; спадкове майно складається з: грошових внесків з відсотками та компенсаційними виплатами, які зберігаються в Ощадбанку України 492/066 в смт. Борова Борівського р-ну Харківської обл. за рахунками №91551/614 в сумі 1538,25 грн., №1899 в сумі 0,20 грн., належних померлій на підставі ощадкнижки та копій особових рахунків (а.с.11).

Згідно копії довідки Виконкому ОСОБА_3 с/ради народних депутатів, ОСОБА_4 дійсно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3 і була приписана по вищевказаній адресі по день своєї смерті (а.с.12).

ОСОБА_1, згідно підтверджень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, мешканців с. Шийківка, проживала (без реєстрації) разом з ОСОБА_4 по день її смерті, підтримувала та вела господарство, доглядала ОСОБА_4; виїхала з с. Шийківка в жовтні 1999 р., що підтверджується копією довідки Виконавчого комітету ОСОБА_3 с/ради Борівського р-ну Харківської обл. (а.с.13).

Державний акт на право колективної власності на землю видано КСП «Шийківське» с. Шийківка ОСОБА_3 районною Радою народних депутатів Борівського р-ну Харківської обл., вказаному власнику земля передається у колективну власність 2974.3 гектари; землю передано у колективну власність для сільськогосподарського виробництва; під №360 значиться ОСОБА_4, що підтверджується копією Державного акту на право колективної власності на землю (а.с.14-15).

Згідно повідомлення СТОВ «Шийківське», ОСОБА_4 працювала в колгоспі «50-річчя Жовтня» в період з 1949 р. по 1970 р.; ОСОБА_4 була включена до списку громадян членів КСП відповідно до державного акту на право колективної власності на землю КСП «Шийківське», що був виданий 06 червня 1995 р. серія ХР-05-00-000221 (а.с.16).

Відповідно до повідомлення Відділу Держгеокадастру у Борівському р-ні Харківської обл., 06 червня 1995 р. КСП «50-річчя Жовтня» (КСП «Шийківське») було видано Державний акт на право колективної власності на землю; гр. ОСОБА_4 була включена до списку громадян-членів КСП «Шийківське» за №360; розмір земельної частки (паю) по КСП «Шийківське» на території ОСОБА_3 с/ради Борівського р-ну Харківської обл. складає 5,4 в умовно кадастрових гектарах (а.с.17).

Відповідно до інформації Відділу у Борівському р-ні Головного управління Держгеокадастру у Харківській обл., нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) на території ОСОБА_3 с/ради КСП «Шийківське» площею 5.4 умовно кадастрових гектари орієнтовно становить 175188 грн. (а.с.19).

Згідно повідомлення ОСОБА_3 с/ради Борівського р-ну Харківської обл., до списку осіб, які мали право на майновий пай КСП «Шийківське» ОСОБА_4 не включена (а.с.21).

За ОСОБА_4 визнано право на включення до Додатку 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000221, виданого КСП «Шийківське» ОСОБА_3 районною Радою народних депутатів Харківської області 06 червня 1995 року - списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що мають право на отримання земельної частки (паю) та визнано право ОСОБА_4 на отримання земельної частки (паю) розміром 5,4 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується копією рішення Борівського районного суду Харківської обл. від 24.02.2017 р. (а.с.24-25).

Відповідно до копії ухвали Апеляційного суду Харківської обл. від 04 жовтня 2017 р., рішення Борівського районного суду Харківської обл. від 24 лютого 2017 р. залишено без змін (а.с.26-28).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.32 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом; крім того, вимогами ст.ст.125,126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській обл. (а.с.51).

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП «Шийківське» серія ХР №05-00-000221 від 06 червня 1995 р., ОСОБА_4 була включена до списку громадян КСП за №360; однак у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Шийківське» відсутній запис щодо реєстрації та видачі сертифіката на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_4, що підтверджується повідомленнями відділу у Борівському р-ні Головного управління Держгеокадастру у Харківській обл. (а.с.56).

Згідно ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем на право на отримання земельної частки (паю) площею 5,4 в умовних кадастрових гектари із земель запасу на території ОСОБА_3 с/ради Борівського району Харківської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 29 вересня 1996 р.

З урахуванням вимог Закону, керуючись ст.ст.12,13,89,200,247,263-265 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі, ст.ст.328,346,392,1216,1217,1218,1223,1225 ЦК України, п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки (паю) площею 5,4 в умовних кадастрових гектарах із земель запасу на території ОСОБА_3 с/ради Борівського району Харківської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 29 вересня 1996 р.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Головуючий- суддя Гуляєва Г. М.