Ухвала суду № 72034174, 05.02.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05.02.2018

Справа №642/64/18

Провадження №1-м/642/1/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Сорокіній Ю.В.

прокурора Члевика Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19.08.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харківа, українки, громадянина України, востаннє був зареєстрована у АДРЕСА_1, засуджений Горячеключевським міським судом Краснодарського краю, 10.08.2016 року за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ, до 10 років позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України звернулося до Ленінського районного суду м. Харкова з клопотанням про приведення вироку відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність з чинним законодавством України згідно ст.9 Конституції України, ст.ст.9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб, та вимог ст. ст. 606-610 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ, до 10 років позбавлення волі (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинене групою осіб, за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі) Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з відбуванням покарання у виправній колонії строгого режиму.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №-14 УФСВП Росії по Краснодарському краю», кінець відбуття строку покарання - 15.06.2026 року. ОСОБА_1 є громадянином України.

Засуджений ОСОБА_1 про дату судового засідання не повідомлявся, оскільки перебуває в місцях позбавлення волі на території Російської Федерації.

Врахувавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Передача засуджених для відбування покарання, з однієї держави до іншої, регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 606 КПК України.

Крім того, згідно ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.

Як вбачається зі змісту вироку Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19.08. 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ, до 10 років позбавлення волі (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинене групою осіб, за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі) Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з відбуванням покарання у виправній колонії строгого режиму.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено з 16 червня 2016 року до 15 червня 2026 року. Вирок набув чинності.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Згідно вимог ч.1 ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до частини третьої ст.609 КПК України, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, що ОСОБА_1 є громадянином України, останнє місце реєстрації якого Ленінський (Холодногірський ) район м.Харкова, що підтверджується анкетними даними зазначеними у вироку РФ від 19.08.2016 року.

Засуджений ОСОБА_1 має бажання невідбуту міру покарання в подальшому відбувати в Україні, що підтверджується його письмовою заявою.

Відповідно до вимог ч.4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Відповідно до діючого законодавства України замах на незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинене групою осіб, за попередньою змовою, у особливо великому розмірі, кваліфікується за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

За вказаних обставин, беручи до уваги дотримання визначених статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб, умов передачі громадянина України ОСОБА_1 для відбування покарання в Україну, судом встановлено, що відбування ним покарання в Україні, відповідає вимогам статті 10 Конвенції, оскільки за своїм характером та тривалістю покарання не буде більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі винесення вироку, і не перевищуватиме максимальних строків позбавлення волі, передбачених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливим привести вирок Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19.08.2017 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до законодавства України. А тому, слід вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.15, ч.3 ст. 307 КК України до 8 років позбавлення волі. А також, враховуючи, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд не встановлює додаткове покарання, у виді конфіскації майна, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій засудженому належить відбувати покарання, діючим законодавством України не передбачено.

Керуючись ст. ст. 609, 610 КПК України, Страсбургською Конвенцією «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19.08.2017 року щодо ОСОБА_1 - задовольнити.

Привести вирок Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19.08.2017 року від 19 серпня 2016 року відносно ОСОБА_1, засудженого за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

Визначити, що відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19 серпня 2016 року, передбачена ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України.

Вважати ОСОБА_1, засудженим за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім ) років, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, відповідно до вироку Горячеключевського міського суду Краснодарського краю від 19 серпня 2016 року, рахувати з 16 червня 2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд Харківської області протягом семи днів з моменту її проголошення, а органом, що подав клопотання та засудженим - протягом семи днів з моменту її вручення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.М. Гримайло