Рішення № 72034164, 06.02.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/1348/17

Провадження № 2/643/437/18

06.02.2018 Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді - Букреєвої І.А. , при секретарі - Саілян Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 44 275 грн. 68 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ПФУ в Московському районі м. Харкова (далі Управління) з 08.07.2003 року отримує пенсію за віком довічно. Під час ретельної перевірки пенсійної справи відповідача було виявлено рахункову помилку, внаслідок якої пенсія з 01.04.2008 по 31.01.2016 виплачувалась у більшому за передбачений законодавством розмірі. Пенсійну справу було приведено у відповідність, у зв’язку з чим виникла переплата пенсії у сумі 44 275 грн. 68 грн. ОСОБА_1 листами від 01.03.2016 та від 11.04.2016 запрошувалася до управління, однак по теперішній час до Управління не з’явилася. Сума пенсії у розмірі 44 275 грн.68 коп. виплачена відповідачу безпідставно, в результаті розбіжностей у сумах заробітної плати за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, зазначених у індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Представник позивача, яка діє на підставі виданої довіреності, направила суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутність. Позов не визнали та просили врахувати письмові пояснення що до підстав не визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ( код ДРФО НОМЕР_1), перебуває на обліку у ПФУ в Московському районі м. Харкова з 08.07.2003 та отримує пенсію за віком довічно.

У позові мова йде про повернення переплати пенсії у розмірі 44275,68 грн. При цьому позивач пояснює, що така переплата утворилась після проведення перерахунку пенсії відповідача у 2008 році внаслідок подання страхувальником ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» недостовірних даних до Пенсійного фонду України.

Надаючи правове обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1212 Цивільного кодексу України, за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Позивач вказує на подання страхувальником ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» недостовірних даних до Пенсійного фонду України.

В якості доказу на користь цього Позивач в додатках до позовної заяви надав копію Відомостей про застраховану особу ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00114117) за 2007 рік, в яких застрахованою особою значиться зовсім інша особа, а саме ОСОБА_3, ідент. номер НОМЕР_2 (ані прізвище, ім’я, по-батькові, ані ідент. номер не співпадають з даними Відповідача).

На адвокатський запит від 14.06.2017 року ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00114117) листом від 20.06.2017 року № 06-161 повідомило, що ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» звіти по персоніфікованому обліку Пенсійному фонду за період з 2000 по 2007 роки на ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, не подавались. В трудових відносинах вказана особа з цим підприємством не перебувала.

При цьому сам Позивач правильно зазначає, що згідно відомостей про роботу, відображених у трудовій книжці, Відповідач у 2007 році працювала у ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ВГ «Основа», а відомості про роботу у ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» відсутні.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу за 2007 рік (копія надана Позивачем в додатках до позовної заяви) страхувальниками застрахованої особи ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1) вказані ТОВ «ВГ «Основа» та ФОП ОСОБА_4

З відомостей, що містяться в трудовій книжці Відповідача, вбачається, що вона ніколи не працювала в ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00114117).

Наявними доказами в сукупності також підтверджується, що Відповідач не працювала в ВАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00114117), та цим підприємством звіти по персоніфікованому обліку Пенсійному фонду за період з 2000 по 2007 роки на ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, не подавались.

ТОВ «ВГ «Основа» та ФОП ОСОБА_4О недостовірних відомостей до ПФУ стосовно Відповідача не подавали (про це навіть не йде мова).

А тому подання страхувальниками недостовірних даних стосовно Відповідача за 2007 рік взагалі не відбувалось.

З викладеного вбачається, що підстави для повернення надміру виплаченої пенсії за ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи з аналізу ст.1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 указаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Роз’яснення щодо рахункової помилки надані в п. 1 ч. 24 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Верховний суд України вказує на те, що при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням ст. 127 КЗпП України (в якій вказано, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України), суди мають враховувати, що, зокрема, вимоги про повернення працівником сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

В розумінні ст. 1215 ЦК України пенсія прирівнюється до заробітної плати, як засіб наданий фізичній особі до існування.

Тому розуміння рахункової помилки, що застосовується відносно заробітної плати, має застосовуватись і відносно пенсії.

Позивачем у встановленому законом порядку не доведено рахункову помилку, яка відбулася, та внаслідок чого Відповідачу була надміру виплачено кошти.

Відсутні також в матеріалах справи і докази на підтвердження недобросовісності Відповідача під час нарахування і отримання ним пенсійних виплат.

З цього видно, що Позивач неправомірно вимагає стягнути з Відповідача надміру виплачену пенсію відповідно до ст. 1212 ЦК, що суперечить чинному законодавству України.

Цивільне судочинство здійснюється в тому числі на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 77 ЦПК зазначає, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях згідно вимог ст.81 ЦПК України.

Позивач просить стягнути з Відповідача виплачену надміру суму пенсії у розмірі 44275,68 грн.

Але з позовної заяви та доданих документів не вбачається, з чого складається вказана сума, не надано жодного документу на підтвердження саме цієї суми переплати.

Тому позовна заява взагалі є необгрунтованою, і внаслідок цього не може бути задоволена.

Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок стягнення надмірно сплаченої пенсії.

Так, згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя