Ухвала суду № 72033697, 06.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2639/17

Номер провадження 1-кп/623/65/2018

У Х В А Л А

іменем України

06 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Павленко М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 серпня 2017 року за № 12017220320000986 відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України.

25 лютого 2018 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, на досудовому слідстві та продовженого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 грудня 2017 року, закінчується.

Судове провадження по справі не завершене, матеріали провадження не досліджені в повному обсязі.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До сплину продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його сплину.

При вирішення питання щодо доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд звертає увагу, що розгляд кримінального провадження по суті не завершено, докази не досліджені, ОСОБА_2, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1 відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжних заходів ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суда немає.

Суд вважає, що є об'єктивно наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Вислухавши прокурора, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Керуючись 177-178, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжити на 60 діб, до 6 квітня 2018 року.

Судовий розгляд по справі відкласти на 12 годину 00 хвилин 21 березня 2018 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.П.Винниченко