Вирок № 72032987, 15.01.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4476/17

1-кп/415/158/18

ВИРОК

Іменем України

15 січня 2018 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

за участю:

секретаря Нестеренка С.М.,

прокурора Гусака О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, судимого: 29.01.1997 р. Лисичанський міським судом Луганської області за ч. 2 ст.141, ч. 3 ст. 141, ст.44 ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст.ст. 42,44 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі, звільнений 30.03.2000 року з Петрівської ВК Луганської області умово-достроково на 1 рік 1 місяць 3 дні; 12.12.2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.142, ч.3 ст. 142, ст.42 КК України (1960 р.) до 7 років позбавлення волі конфіскацією майна, із застосуванням ст. 43 КК України (1960) приєднано покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 29.01.1997 р. та остаточно призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.11.2007 року з Брянківської ВК №11 Луганської області по відбуттю покарання; 23.02.2009 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі; 08.05.2009 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 23.02.2009 року, остаточно призначено покарання – 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 23.08.2011 р. з Брянківської ВК № 11 по відбуттю строку покарання; 19.07.2012 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 , ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, початок строку відбування покарання – 30.01.2012 р., проживаючий без реєстрації за адресою: місто Лисичанськ, квартал 40 років Перемоги,3/177

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, –

встановив:

27 квітня 2017 року в денний час, більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10.10.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру та ОСОБА_4 К.П., відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 06.12.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру, проходили повз територію ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів", через відсутні ворота центральної прохідної зайшли на територію ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів», розташованого по вулиці Незалежності, 128, міста Лисичанська, Луганської області, де побачили пошкоджене приміщення цеху № 4, де в них раптово виник умисел на викрадення чужого майна. Тоді ОСОБА_3, відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області суду від 10.10.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру та ОСОБА_4, відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 06.12.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру, перелізли через пошкоджену стіну до цеху № 4, тим самим проникнувши до нього, а ОСОБА_1 залишився чекати біля стіни цеху, коли йому стануть передавати викрадені речі. Далі, ОСОБА_3, відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10.10.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру з ОСОБА_4, відносно якого ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 06.12.2017 р. було застосовано примусові заходи медичного характеру, знаходячись в приміщенні цеху, відшукали металеву трубу розміром 3,41 м, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/479е від 23.05.2017 р. - 388,74 гривень, та намагались перекинути її через зруйновану стіну цеху № 4, однак не змогли довести свій умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані з викраденим майном працівниками охорони ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів».В цей час ОСОБА_1, не знаючи про те, що їх незаконні дії виявлені працівниками охорони потерпілого, також переліз через стіну цеху, де й був затриманий останньою.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого і думки інших учасників кримінального провадження, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин , роз’яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив замах на злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, знаходиться під диспансерним обліком в Луганському обласному наркологічному диспансері та періодично проходить лікування від алкоголізму, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

За таких обставин, а також, враховуючи вищенаведене і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, думку представника потерпілого, яку вона висловила в заяві, про те, що потерпіла особа не наполягає на призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 суворого покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст.185 КК України із врахуванням положень ст. 68 КК України. Разом з тим, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків у відповідності до ст.76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/479-е від 23.05.2017 р., які складають згідно довідки № 19/113/9-3/483д від 23.05.2017р. 395,48 грн. слід стягнути с ОСОБА_1 в дохід держави.

Долю речових доказів вирішено ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 06.12.2017 р у кримінальному провадженні за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 (єдиний унікальний номер справи 415/6756/17).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, ст.ст. 75,76, ч. 3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, керуючись ч. 3 ст.349, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/479 е від 23.05.2017 року в сумі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 48 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова