Вирок № 72032939, 02.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/266/18

провадження № 1-кп/415/ 283/18

ВИРОК

Іменем України

02 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Панасенка В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002063 від 02 жовтня 2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, с професійно-технічною освітою, працюючого завідуючим господарством ТОВ «Сільпо ФУД», на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, не судимого (в силу ст. 89 КК України), зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2017 року, ОСОБА_2, знаходячись в лісосмузі в районі кварталу 50 років Перемоги міста Лисичанська, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, володіючи технологією кустарного виготовлення наркотичних засобів, з дикорослих рослин маку, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,6375 грама, який помістив у два медичних шприці з градуйованою шкалою на 10 мл та на 20 мл, та незаконно зберігав при собі в правому рукаві куртки, для подальшого особистого вживання.

В цей же день, в період часу з 18 години 40 хвилин до 19 години 10 хвилин, в ході проведення огляду місця події, біля будинку № 115 по вулиці Макаренко міста Лисичанська у ОСОБА_2 співробітниками поліції було виявлено та вилучено два медичних шприці з градуйованою шкалою на 10 мл та на 20 мл з рідиною коричневого кольору об’ємами 3,3541 мл та 5,9708 мл , яка, згідно висновку експерта № 2619 від 29.12.2017 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій, загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,6375 грама, який ОСОБА_2 незаконно виготовив та зберігав без мети збуту, при зазначених обставинах.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

12.01.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002063 від 02 жовтня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов’язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз’яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред’явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання та просив суд, затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Панасенко В.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та кримінальним кодексом України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз’яснивши та з’ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з’ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані: за ч. 1 ст. 309 КК України – як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч.1 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз’яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 12.01.2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який офіційно працює, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, а також з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого – визнання вини, щире каяття. Очевидної неможливості виконання обвинуваченого взятих на себе зобов’язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв’язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 2619 від 29.12.2017 року (а.с.27-29), що згідно довідки Харківського НДЕКЦ МВС України складає 989 грн. 60 коп. (а.с.30), підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (банк одержувача – УДКС України в Слобідському районі м. Харкова, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- 2 медичні шприці з рідиною темно-коричневого кольору, масою, після проведення експертизи 8,5294 грама, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, масою у перерахунку на суху речовину 0,6375 грама, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 січня 2018 року (а.с.31) та квитанції № 452 (а.с.32), знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.01.2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002063 від 02 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв’язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 989 (дев’ятсот вісімдесят дев’ять) гривень 60 копійок (банк одержувача – УДКС України в Слобідському районі м. Харкова, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011).

Речові докази:

- 2 медичні шприці з рідиною темно-коричневого кольору, масою, після проведення експертизи 8,5294 грама, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, масою у перерахунку на суху речовину 0,6375 грама, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 січня 2018 року та квитанції № 452, знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова