Рішення № 72032743, 06.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/7481/17

Провадження № 2/415/502/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.18 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 93100, АДРЕСА_1, ід.к. НОМЕР_1, до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що розташоване за адресою: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108, про стягнення компенсації за затримку заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення компенсації за затримку заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що з 02.12.2016 він працевлаштувався на роботу до відповідача на посаду опалювача. 11.09.2017 року він звільнився з займаної посади на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України. В день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, як передбаченого чинним законодавством. Про нараховані суми, належні до виплати при звільнені позивачу, відповідач підтвердив довідкою №167 від 05.10.2017 р., що заборгованість по заробітній платі з грудня 2016 по 01.10.2017 складає 21227,39 грн. Станом на сьогоднішній день відповідач перед позивачем має заборгованість в сумі 42406,68 грн., що підтверджується довідкою. До теперішнього часу заборгованість не сплачена.

Стаття 2 Закону України № 2050-ІІІ дає роз'яснення, що таке компенсація, а саме - компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до Постанови N 430 від 31 березня 2003 року Про внесення змін до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати - розрахунок здійснюється за формулою: І = ((si * s) : 100) - s, де: І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за відповідний період; s - сума заборгованості ; 100 - відсотки.

Стаття 3 Закону України № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

1 - виплату заробітної плати за грудень 2016 року затримано на 8 місяців по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з січня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1,011 х 1,01 х 1, 018 х 1, 009 х 1, 013 х 1, 016 х 1, 002 х 1, 02 х 100=109,34). Сума заборгованості по зарплаті за грудень 2016 року складає - 839,74 грн.

Розрахунок: 109,34 х 839,74 : 100% - 839,74 = 21,57 грн.

2 - виплату заробітної плати за січень 2017 року затримано на 7 місяців по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з лютого 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1,01 х 1, 018 х 1, 009 х 1,013 х 1,016 х 1,002 х 1,02 х 100 = 109,13). Сума заборгованості по зарплаті за січень 2017 року складає - 1 035,63 грн.

Розрахунок: 109,13 х 1 035,63 : 100% - 1 035,63 = 94,55 грн.

3 - виплату заробітної плати за лютий 2017 року затримано на 6 місяців по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з березня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1, 018 х 1, 009 х 1,013 х 1,016 х 1, 002 х 1,02 х 100 = 108,05). Сума заборгованості по зарплаті за лютий 2017 року складає - 1 545,77 грн.

Розрахунок: 108,05 х 1 545,77 грн : 100% - 1 545,77 грн = 124,43 грн.

4 - виплату заробітної плати за березень 2017 року затримано на 5 місяців по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з квітня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1,009 х 1,013 х 1,016 х 1,002 х 1,02 х 100 = 105,19). Сума заборгованості по зарплаті за березень 2017 року складає -1 720,49 грн.

Розрахунок: 105,19 х 1 720,49 : 100% - 1 720,49 = 89,29 грн.

5 - виплату заробітної плати за квітень 2017 року затримано на 4 місяців по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з травня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1,013 х 1,016 х 1, 002 х 1,02 х 100 = 103,84) . Сума заборгованості по зарплаті за квітень 2017 року складає - 1532,98 грн.

Розрахунок: 103,84 х 1 532,98 : 100% - 1 532,98 = 58,87 грн.

6 - виплату заробітної плати за травень 2017 року затримано на 3 місяця по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з червня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає (1,016 х 1,002 х 1,02 х 100 = 102,21). Сума заборгованості по зарплаті за травень 2017 року складає - 855,89 грн. Розрахунок: 102,21 х 855,89 : 100% - 855,89 = 18,91 грн.

7 - виплату заробітної плати за липень 2017 року затримано на 2 місяця по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з липня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає 102,0. Сума заборгованості по зарплаті за липень 2017 року складає - 2 567,92 грн.

Розрахунок: 102,0 х 2 567,92 : 100% - 2 567,92 = 51,36 грн.

8 - виплату заробітної плати за вересень 2017 року затримано на 1 місяця по момент подачі позовної заяви. Індекс інфляції з липня 2017 року по вересень 2017 року за даний період складає 102,0. Сума заборгованості по зарплаті за липень 2017 року складає - 2 583,49 грн.

Розрахунок: 102,0 х 2 583,49 : 100% - 2 583,49 = 51,67 грн. Загальна сума компенсації складає - 410 грн. 65 коп.

В результативній частині рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 від 15.10.2013 № 9-рп/2013 сказано, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Стаття 117 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII в редакції від 30.04.2017 року передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На день пред'явлення позовної заяви до суду сума середньої заробітної плати за три місяці затримки повного розрахунку складає 66 робочий дня розрахунок 66 х 84,17 грн. = 5 555, 22 грн.

На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 410,65 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5555,22 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без його участі, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5555,22 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими фактичні обставини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідки №167 від 05.10.2017., яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» про те, що заборгованість із заробітної плати, яка утворилась за період з грудня 2016 по 01 жовтня 2017 складає 21227,39 грн. грн.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з довідкою № 167 від 05.10.2017 року, яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза», кількість робочих днів ОСОБА_1 у липні 2017 року – 31 день, у серні 2017 – 31 день, всього нараховано 6485,32 грн. відповідно середньоденний заробіток позивача становить 104,60 грн. (6485,32грн. /62=104,60 грн.)

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 11.09.2017 року по 01.08.2017 року, тобто за 93 робочих дня (з 11.09.2017 року по 24.11.2017 рік було 66 робочих дня) становить 6903 грн. 60 коп. (104,60грн. х 66 дня).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, підлягають у задоволенню, а саме у розмірі 5555 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 22 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір. Проте, оскільки позивач не зазначив про стягнення з відповідача на його користь судового збору, суд не вбачає підстав для його стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір», суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 93100, АДРЕСА_1, ід.к. НОМЕР_1, до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що розташоване за адресою: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108, про стягнення компенсації за затримку заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місцезнаходження якого за адресою: вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, код ЄДРПОУ 32359108, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: 93100, АДРЕСА_1, ід.к. НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5555 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 22 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА