Ухвала суду № 72032528, 05.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-кп/781/159/18 Головуючий у І інстанції: Колесник С. І.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів: Драного В.В., Олексієнко І.С.,

з участю: секретаря Ковальової Н.Д.,

прокурора Добрової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12016120260000551 за апеляційною скаргою прокурора Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не маючий на утриманні дітей, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий:

- 02.06.2017 року вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України - з дворічним іспитовим строком;

- 24.07.2017 року вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 Кримінального кодексу України до 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців.

ОСОБА_3 раніше судимий вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року за ч.1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_3 вчинив вказане кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку, йому на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року, більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 3 (три) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України покарання за цим вироком та покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2017 року за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі з дворічним іспитовим строком виконуються самостійно.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторна, за таких обставин:

16.07.2017 року, близько 10:20 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебував за місцем свого проживання, а саме, у квартирі АДРЕСА_1, де у нього виник умисел на таємне викрадення металобрухту приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо- збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ - 00190977 (далі - ПрАТ «ЦГЗК»). 3 цією метою він прибув до території 6 кілометру залізничного дорожнього перегону «станція Відвальна - станція кар'єр №4 ПрАТ «ЦГЗК», що розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3524983000:02:000:8100, в межах селища міського типу Петрове Петрівського району Кіровоградської області.

В цей же день, близько 12:20 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння майном ПрАТ «ЦГЗК», повторно, умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету особистого збагачення, упевнившись, що його злочинні дії ніким не будуть помічені, в результаті чого діючи таємно, із залізничного дорожнього полотна території 6 кілометру залізничного дорожнього перегону «станція Відвальна - станція кар’єр №4 ПрАТ «ЦГЗК», що розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3524983000:02:000:8100, в межах селища міського типу Петрове Петрівського району Кіровоградської області, викрав брухт чорного металу загальною вагою 92 кілограми, що належить ПрАТ «ЦГЗК» та вартість якого, у відповідності до висновку експерта №2528 від 03.08.2017 року, складає 421 гривню 36 копійок.

З місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник, викрадене майно обернув на свою користь, спричинивши ПрАТ «ЦГЗК», в особі представника потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 421 гривня 36 копійок.

В апеляційній скарзі прокурор Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_2 просить змінити вирок районного суду шляхом приведення у відповідність його резолютивної частини.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців.

На підстави ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року, більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 роки 8 місяців позбавлення волі.

Покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2017 року за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі з дворічним іспитовим строком виконувати самостійно.

Врешті вирок суду залишити без змін.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 374 КПК України вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Пункт 2 ч. 4 ст. 374 КПК України має вичерпний перелік вимог до резолютивної частини вироку.

Однак суд при винесенні вироку його резолютивну частину перевів в мотивувальну, зазначивши, що ОСОБА_3 раніше судимий вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, з таких підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України оскільки свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, під час судового засіданні у суді першої інстанції зазначив, що з метою збирання металобрухту, прибув до території 6 кілометру залізничного дорожнього перегону «станція Відвальна - станція кар'єр №4 ПрАТ «ЦГЗК», розташованого за смт. Петрове Кіровоградської області, де із залізничного дорожнього полотна викрав брухт чорного металу, загальною вагою близько 90 кг. На даний час викрадене повернуто ПрАТ «ЦГЗК».

Дослідження доказів по даній справі в суді першої інстанції відбувалось на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому обвинувачений та інші учасники судового розгляду справи позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно.

В той же час, при призначенні покарання, судом першої інстанції порушено правила складання покарань. Зокрема, безпідставно визначено про самостійне виконання покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2017 року за ч.3 ст. 185 КК України, який ухвалений до вчинення злочину по даному кримінальному провадженню.

Зокрема, ч. 1 ст. 71 КК України визначено, - якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз’яснень, викладених у абз. 6 п. 25 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Таким чином, ОСОБА_3 необхідно спочатку призначити покарання за сукупністю злочинів, врахувавши покарання призначене за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків, врахувавши покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2017 року.

Однак, приймаючи до уваги, що в апеляції не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 404 ч.2 КПК України, не може вийти за межі апеляційних вимог, оскільки при цьому буде погіршено становище обвинуваченого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а також те, що позитивно характеризується за місцем проживання, визнав обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому колегія суддів погоджується з думкою районного суду про те, що достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Колегія судді погоджується з думкою районного суду про те, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити остаточне покарання із застосуванням вимог ст. 70 КК України, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року.

Однак, призначаючи обвинуваченому покарання, районний суд у порушення вимог ст. 374 КПК України, яка зазначає вичерпний перелік даних, що зазначаються у резолютивній частині вироку, у резолютивній частині вироку повторно зазначив відомості про особу обвинуваченого, які він встановив та зазначив у вступній частині, а саме те, що «ОСОБА_3 раніше судимий вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року за ч.1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців».

А тому, апеляційній вимоги прокурора є такими що найшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

З огляду на викладене колегія судді приходить до висновку про те, що вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2017 року необхідно змінити в частині призначення покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, - виключивши з резолютивної части відомості про особу обвинуваченого, які районний суд встановив та зазначив у вступній частині.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_3 ч.2 ст.185 КК України – змінити, в частині призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Виключити з резолютивної частини вироку Петрівського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2017 року посилання про те, що «ОСОБА_3 раніше судимий вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року за ч.1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців».

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців.

На підстави ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017 року, більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 роки 8 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання її копії.

Судді:

Р.А. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Олексієнко