
Справа № 384/3/18
Провадження № 1-кп/386/31/18
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою
05 лютого 2018 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гарбуз О. С.
з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,
прокурора Єрьоменка О.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника Гірника Г.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №12017120240000286 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньо загальноосвітньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого зі співмешканкою ОСОБА_3, неповнолітніх дітей не маючого, інших утриманців не маючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз 07.11.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по ст. 391 Кримінального кодексу України (далі - КК України) з урахуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 день, звільнений 05.09.2017 року по відбуттю строку покарання,
- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
На розгляді у Голованівському районному суді Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017120240000286 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 години 30 хвилин 17 лютого 2018 року.
На підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, продовжують існувати; підстави для застосування більш м'яких запобіжних заходів відсутні.
Обвинувачений на підготовчому судовому засіданні не погодився з клопотанням прокурора, зазначив, що він не вчиняв злочин, у чиненні якого його обвинувачують. Мотоцикл "Восход 3М", у незаконному заволодінні якого обвинувачується, він заволодів правомірно, з дозволу ОСОБА_4, за викрадене зерно, свідком чого був ОСОБА_5. Пояснив, що від органу досудового розслідування не переховувався, сам особисто звертався до Апостолівського відділу поліції, де його було затримано. Зазначив, що має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, однак документів на підтвердження не має, вважає дитину своєю. Також зазначив, що має інвалідність ІІІ групи, однак підтверджуючі документи не має. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник в судовому засіданні не підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, заявив клопотання про зміну запобіжний заходу з тримання під вартою на домашній арешт по АДРЕСА_2, оскільки обвинувачений сам з'явився до поліції, має співмешканку, з якою має спільного сина, кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 не заподіяно тяжких наслідків, підозру вручено, виконано всі слідчі дії.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та доводи прокурора і захисника, думку інших учасників судового провадження щодо необхідності продовження строку тримання під вартою або зміну запобіжного заходу на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_1, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити, відмовивши у зміні запобіжного заходу, виходячи з наступних підстав.
Конституційний Суд України в п. 4 рішення від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 зазначив, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено (частини 4, 5 ст. 199 КПК України).
В матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про обґрунтовану підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.
Доводи обвинуваченого про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки заволодів мотоциклом з дозволу, спростовуються дослідженими в судовому засіданні протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 від 21.09.2017 року, який звернувся до поліції із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка відкрито заволоділа його мотоциклом марки "Восход 3М" та протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.09.2017 року, який показав, що ОСОБА_1, зайшовши до будинку домоволодіння ОСОБА_4, повідомив, що забирає мотоцикл за крадіжку зерна та викотив мотоцикл з подвір'я.
Також суд критично ставиться щодо доводів обвинуваченого про те, що особисто звернувся до органу досудового розслідування, оскільки обвинувачений не знаходився за місцем свого проживання зі співмешканкою, з якою останнім часом рідко зустрічався, і взагалі був відсутній за місцем реєстрації. ОСОБА_1 був затриманий в м. Апостолове Дніпропетровської області працівниками поліції з дозволу слідчого судді Вільшанського районного суду Кіровоградської області оскільки приховувався від органів досудового слідства та суду.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, зокрема Рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» та від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення. Для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує, що обвинувачений є повнолітньою людиною, його стан здоров'я, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога Апостолівської ЦРЛ не перебуває, не працює, не має постійного місця проживання, оскільки проживав в смт. Вільшанка Кіровоградської області, був зареєстрований в АДРЕСА_1, а затриманий в м. Апостолове Дніпропетровської області, тобто змінює місця проживання, схильний до скоєння правопорушень, не одружений, відсутність пільг та утриманців, а також міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово вчиняв умисні злочини за що був засуджений, останній раз - 07.11.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. За останніми місцями проживання в м. Апостолове Дніпропетровської області та с. Станкувате Вільшанського району Кіровоградської області характеризується посередньо.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, тричі був засудженим.
При цьому суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не продовження щодо нього строку тримання під вартою.
Суд не знайшов підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, яке б було достатнім для запобігання наведеним ризикам, оскільки особисте зобов'язання не може бути застосоване до обвинуваченого через тяжкість злочину в якому він обвинувачується, яке відноситься до тяжких злочинів; відсутні осіб, які могли би поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язань при застосуванні особистої поруки; у обвинуваченого відсутні грошові кошти для внесення застави, осіб які б бажали внести такі кошти не встановлено.
Підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відсутні, оскільки обвинувачений не проживає за місце реєстрації, постійно змінює місце проживання.
Поряд з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, тобто з 05 лютого 2018 року (з дня постановлення цієї ухвали) по 05 квітня 2018 року до 24 години 00 хвилин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 199, 205, 315 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1.
Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017120240000286 відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів, тобто з 05 лютого 2018 року по 05 квітня 2018 року до 24 години 00 хвилин.
Ухвала діє до 24 години 00 хвилин 05 квітня 2018 року.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача 820172. Призначення платежу: ПІБ особи, яка внесла заставу, ПІБ особи, за яку внесено заставу, Голованівський районний суд Кіровоградської області, забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по кримінальному провадженню №12017120240000286.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Кропивницька установа виконання покарань (№14)".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи ДУ "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області Єрьоменка О.В. та Голованівський районний суд Кіровоградської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов'язана роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме з с. Станкувате Вільшанського району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання слідчому, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт громадянина України та закордонний паспорт (у разі наявності).
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 години 00 хвилин 05 квітня 2018 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя Гарбуз О. С.
Судове рішення № 72031979, Голованівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 384/3/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: