Ухвала суду № 72031849, 05.02.2018, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/393/17

Номер провадження 4-с/350/7/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Ві Ей ОСОБА_1» ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, суб’єкт оскарження відділ Державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції, старший державний виконавець Рожнятівського районного управління юстиції, на дії старшого державного виконавця Рожнятівського районного управління юстиції, суд -

В С Т А Н О В И В:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Ві Ей ОСОБА_1» ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Рожнятівського районного управління юстиції ОСОБА_5 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 грудня 2017 року, просить вказану постанову скасувати та зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання виконавчого листа № 2/350/343/2017 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 117043 гривні 79 копійок на корись ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк».

В обґрунтування своїх вимог скаржник зіслався на те, що рішенням Рожнятівського районного суду Івано - Франкійськської області від 12 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» 117043 гривні 79 копійок боргу.

В Рожнятівському районному ВДВС ГТУЮ У Івано-Франківській області перебувало на виконанні виконавче провадження № 5429135 щодо примусового виконання вищевказаного рішення суду та виконавчого листа № 2/350/343/2017 від 13 червня 2017 року, виданого Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області.

16 січня 2018 року на адресу ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшла постанова старшого Державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківської області ОСОБА_5 від 13 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.2. ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», з зазначенням відсутності майна у боржника, на яке можна звернути стягнення.

Банк не погоджується із вищезазначеною постановою, вважає її незаконною, та такою що винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві порушено вимоги статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем проігноровано статтю 56 Закону України «Про виконавче провадження», а саме державним виконавцем не здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі (смт. Перегінське, вул. Річна, буд. 68) для арешту рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації та може перебувати в інших осіб з подальшим вилученням та передачею його для реалізації.

Тобто, державним виконавцем в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх виконавчих дій з примусового виконання відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не здійснено виклик Боржника з приводу невиконання виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні та у разі його неявки без поважних причин за викликом виконавця, звернутись до суду щодо застосування до нього приводу; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, не вжито заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; не здійснено реєстрацію обтяжень майна; не внесено до суду подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; не накладено стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Усе вищевикладене свідчить, що під час виконання виконавчого листа № 2/350/343/2017 виданого 13 червня 2017 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області, державним виконавцем протягом тривалого часу не було вчинено жодних реальних дій та не застосовано усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання рішення суду, а отже, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 грудня 2017 року винесена незаконно та підлягає скасуванню, а виконавче провадження – відновленню, з метою проведення усіх необхідних виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

У судове засідання скаржиниця не прибула, однак це не перешкоджає розгляду вказаної скарги.

Державний виконавець Рожнятівського районного управління юстиції ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, направив суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності,при розгляді скарги покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ч. 3 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, яка кореспондується зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 та п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Рожнятівського РУЮ перебував виконавчий лист, виданий Рожнятівським районним судом від 13 червня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 117043 гривні 79 копійок на корись ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк».

Відповідно до ст.ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на виконавчу службу.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону). Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Законом.

Законодавством України на державного виконавця покладається обов'язок вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Завершальними стадіями виконавчого провадження є повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, окрім іншого, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (п.2 ч.1 ст.47 Закону).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 своєї постанови № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснив, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Як вбачається із матеріалів справи державним виконавцем не було надано доказів щодо вчинення всіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду.

Водночас, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну.

У відповідності до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Доказів, про те, що державний виконавець здійснив всі заходи по виконанню рішень суду не надано.

Європейський Суд з прав людини, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що права на звернення до суду та виконання судового рішення, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це складова права на справедливий судовий захист, яка також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

В рішенні «Войтенко проти України» Європейський Суд з прав людини знову повторює, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.

За таких обставин, з врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що державний виконавець вживав заходів на виконання рішень суду, однак ці заходи були суто формальними, а дієвих заходів передбачених законом вжито не було. Тому дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу слід визнати неправомірними, зобов’язавши державного виконавця здійснити необхідні виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі ст.ст.450,451,452,453 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, суб’єкт оскарження відділ Державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції, старший державний виконавець Рожнятівського районного управління юстиції задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Рожнятівського районного управління юстиції ОСОБА_5 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 грудня 2017 року.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Рожнятівського районного управління юстиції ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 грудня 2017 року.

Зобов’язати державного виконавця Рожнятівського районного управління юстиції ОСОБА_5 провести виконавчі дії відповідно до вимог закону «Про виконавче провадження» з примусового виконання виконавчого листа № 2/350/343/2017 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 117043 гривні 79 копійок на корись ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя: