Рішення № 72031186, 06.02.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/527/17

Провадження № 2/192/36/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" лютого 2018 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 25 березня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею і банком договір, що підтверджується її підписом у заяві і є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

У відповідності до умов договору банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідачка згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 17 квітня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 40686 грн. 56 коп., з яких 3311 грн. 55 коп. - заборгованість за кредитом, 34961 грн. 36 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 1913 грн. 65 коп. (процентна складова), від сплати яких відповідачка ухиляється, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, судове засідання не з'явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження (а.с. 157-158). Згідно письмових пояснень наданих до суду 10 серпня 2017 року, зазначив, що згідно виписки з банківського рахунку читко вбачається інформація про рух коштів на балансі кредитної картки відповідачки, баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою, що є належним та допустимим доказом. Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30% на рік, яка в подальшому була змінена, а саме 01 вересня 2014 року встановлена в розмірі 34,80 % та 01 квітня 2015 року встановлена у розмірі 43,20 % згідно наказів. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати, що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, про що відповідачці було направлено повідомлення 15 серпня 2014 року та 15 березня 2015 року, але будь яких заяв про розірвання кредитного договору від неї не надходило, а навпаки вже після підвищення процентної ставки відповідачка активно користувалася кредитною карткою, в тому числі здійснювала погашення заборгованості, останнє погашення 05 квітня 2017 року, що є підтвердження та згодою з діючими умовами.

Відповідачка, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 154, 155), в судове засідання не з'явилась причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідачки, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 155, 156 зворотна сторона), в судове засідання 06 лютого 2018 року не з'явився, згідно письмової заяви прохав проводити розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника за наявними матеріалами справи (а.с. 160).

В судових засіданнях представник відповідачки 30 серпня 2017 року, 14 грудня 2017 року, позовні вимоги не визнав, прохав відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки дії позивача, що збільшення процентної ставки з 10 січня 2009 року, на підставі якої в подальшому було здійснено розрахунок заборгованості, є неправомірними. Посилання позивача на Умови та правила надання банківських послуг, як на згоду відповідачки щодо підвищення процентної ставки, не можна вважатись належним доказом, оскільки дані умови не містять підпису відповідачки, тому вважає, їх здійсненими в односторонньому порядку, в супереч нормам чинного законодавства, що призвело до збільшення заборгованості по процентам за користування кредитом.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як позикодавцем, і відповідачкою ОСОБА_1 як позичальником, 25 березня 2011 року був укладений кредитний договір без номера (а.с. 7), відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 5100 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, при цьому відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті, складає між нею і банком договір, що підтверджується її підписом у заяві, і є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 8-32).

Дані обставини не оспорював представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав відповідачці грошові кошти, а остання згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку (а.с. 27 зворот). Крім цього, у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань більше ніж 30 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися в суд, сплати банку згідно заяви позичальника та п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 28).

Відповідно до п. 1.1.7.12 вищезазначених Правил договір між сторонами діє 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той же самий строк (а.с. 20).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за формою та змістом зазначений кредитний договір між сторонами було укладено відповідно до вимог ст.ст. 626, 638, 639, 1046-1050, 1054-10561 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідачка ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконала взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатила кредит у встановлений строк в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 17 квітня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 40686 грн. 56 коп., з яких 3311 грн. 55 коп. - заборгованість за кредитом, 34961 грн. 36 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина) та в сумі 1913 грн. 65 коп. (процентна складова), що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 5-6), а вказане свідчить про те, що у відповідачки виникла прострочена заборгованість, на яку позивачем нараховані відсотки та штрафи за порушення умов договору.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом в судовому засіданні було роз'яснено представнику відповідача його право на звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи на підтвердження того, що нарахування заборгованості за відсотками зроблено з порушеннями, але представник відповідача таким правом не скористався.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає, що оскільки представником відповідачки не надано суду доказів, щодо невірного нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки за спірним кредитним договором б/н від 25 березня 2011 року заборгованості у загальній сумі 40686 грн. 56 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 1, 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, яка мешкає: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України 14360570, за кредитним договором б/н від 25 березня 2011 року заборгованість за кредитом - в розмірі 3311 (три тисячі триста одинадцять) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп., по відсоткам за користування кредитом - в розмірі 34961 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 36 (тридцять шість) коп., штраф - в розмірі 500 (п'ятсот) грн. (фіксована частина) і в розмірі 1913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп. (процентна складова), а всього - 40686 (сорок тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.