Постанова № 72028559, 01.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/3747/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бондар О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільського ОУПФУ про зобов'язання виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року позов задоволено: стягнуто з Кам'янець - Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 4585 гривень 35 коп.; судові витрати в виді судового збору в сумі 640 гривень віднесено на рахунок держави.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд скасувати рішення суду першої інстанції.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Дунаєвецького районного суду від 05 березня 2014 року зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з дати призначення з 26 листопада 2009 року, відповідно довідок Дунаєвецької ОДПІ про складові заробітної плати № 427 та 428 від 04.12.2013 року (за останні 24 місяці роботи перед зверненням за пенсією), відповідно суми заробітної плати, з якої утримані внески до пенсійного фонду, а саме 93824.52 грн., з урахуванням інших виплат.

З матеріалів справи слідує, що 04 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв’язку із порушенням строків їх виплати.

Листом від 17.07.2017 року №6/Т-10 Управління повідомило позивача про відмову у проведенні виплати компенсації на підставі того, що кошти нараховані та виплачені вчасно, порушень термінів виплати коштів не було та що в липні 2014 року йому було виплачено перерахунок пенсії в сумі 33473 грн. 84 коп.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не виконав обов'язку з виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів, то така компенсація підлягає стягненню.

Колегія суддів частково погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані із здійсненням компетенції громадян втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Згідно ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За правилами статті 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Враховуючи, що в даному випадку несвоєчасність виплати позивачеві доходів сталася з вини відповідача, тобто з причин, що не залежали від позивача, колегія суддів вважає, що відмова відповідача у проведенні виплати компенсації позивачу є протиправною.

Разом з суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 4585 грн. 50 коп., обрав не вірний спосіб захисту прав позивача, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що з метою належного захисту порушеного права позивача необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати за період з листопада 2009 року по липень 2014 року.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення, то колегія суддів зазначає.

Так, статтею 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведені норми, а також те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, колегія суддів не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати протиправними.

Зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, за період з листопада 2009 року по липень 2014 року

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5