Постанова № 72028542, 05.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Шрамко Л.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 642/5463/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року по справі № 642/5463/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не надання ОСОБА_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення до якої включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію, які позивач отримував протягом останніх 24-х місяців підряд перед місяцем звільненням з військової служби.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти та надати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24-х місяців підряд перед звільненням з військової служби та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що ні матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, ані допомога на оздоровлення, ані індексація не є складовими видами грошового забезпечення. Зазначає, що лише перелічені вимоги і тільки у сукупності надають право на включення відповідного виду грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, ч.3 ст.257 та п.2 ч.1 ст.263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи. В зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах.

Згідно витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № 1095 від 09.12.2004 року полковника ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника інституту з наукової роботи Харківського інституту за п. 67 п.п.«в» (у зв'язку зі скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

9 жовтня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про складення та надання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом 24-х місяців підряд перед місяцем звільненням з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Листом від 23.10.2017 №ФХ-111892/2643/ВСЗ позивачу відмовлено в складенні та наданні довідки про додаткові види грошового забезпечення, з огляду на те, що заявлені у заяві кошти, не є складовими грошового забезпечення позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не надані показники грошового забезпечення позивача, які він отримував протягом останніх 24-х місяців підряд перед звільненням з військової служби.

Здійснюючи апеляційний розгляд справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначенні і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частина 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі-постанова № 1294) та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо необхідності зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату скласти та надати позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підлягають задоволенню.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, вважає, що у нього існує право на перерахунок пенсії з наведених підстав. В той же час відсутність необхідної довідки з відповідними складовими показниками грошового забезпечення, впливає на реалізацію ним свого права на подальшу можливість звернутися до належного пенсійного фонду за перерахунком пенсії.

Колегія суддів зазначає, що позивач реалізував своє право на отримання відповідних даних щодо показників грошового забезпечення шляхом звернення до Відповідача, на що була отримана безпідставна відмова у видачі таких показників. Право на отримання таких даних у вигляді довідки, що стосується цієї особи та її використання, є прямою гарантією встановленою Конституцією України (стаття 34). Обмеження щодо видачі таких даних безпосередньо позивачу, є протиправним.

Колегія суддів вважає, що Харківським обласним військовим комісаріатом не доведено правомірності не надання позивачу та не включення до довідки про грошового забезпечення позивача грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації. В даному випадку, колегія суддів зазначає, що Відповідач не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює призначення, обчислення, перерахунок пенсії позивача. Тому, надання оцінки наявності або відсутності права у позивача на перерахунок пенсії за тими показниками, які позивач просив навести у довідці, є безпідставним. Це відноситься до компетенції пенсійного фонду, на обліку якого позивач перебуває, та який здійснює нарахування та виплату пенсії позивача.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 257, 263, 292, 308, 310-311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року по справі № 642/5463/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд