Постанова № 72028412, 30.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2657/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту монокристалів Національної академії наук України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017, суддя Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 01.12.17 по справі № 820/2657/17

за позовом Інституту монокристалів Національної академії наук України

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та дій,

ВСТАНОВИВ:

Інститут монокристалів Національної академії наук України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про відмову у митному оформленні (випуску) товару, оформлене Карткою в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, №UA807210/2017/00007 від 17.03.2017 року; визнати протиправною бездіяльність, що полягає у безпідставному не оформленні товару протягом строку, встановленого Митним кодексом України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Харківської митниці ДФС про відмову у митному оформленні (випуску) товару, оформлене Карткою в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, №UA807210/2017/00007 від 17.03.2017 року та бездіяльність відповідача, що полягає у безпідставному не оформленні товару протягом строку, встановленого Митним кодексом України, є протиправними та порушують права та інтереси позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017р. у задоволенні адміністративного позову Інституту монокристалів Національної академії наук України до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та дій - відмовити.

Інститут монокристалів Національної академії наук України , не погоджуюсь із зазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу , вважає , що суд при розгляді справи не з'ясував всіх обставин, що мають значення для її об'єктивного вирішення, а обставини, які суд вважає встановленими, не доведені доказами, наявними в матеріалах справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а всі ці порушення призвели до неправильного вирішення справи та винесення необґрунтованого та незаконного судового рішення. Вважає , що висновок недержавної експертизи, який покладено в основу звинувачення, та лист УСБУ, що стали підставою для відмови у митному оформленні мають рекомендаційний характер та не можуть слугувати самостійною підставою для відмови у митному оформленні товару. Вказує на те , що немає підстав стверджувати, що задекларований товар відноситься до товарів подвійного використання. При здійсненні митних оформлень даного товару Харківська митниця ДФС не пред'являла жодних зауважень стосовно найменування або коду товару та не вимагала надання дозволу від Держекспортконтролю. У розумінні Митного Кодексу України доказом виявлення порушення митних правил є протокол про порушення митних правил, який був складений лише 15 березня 2017 року, отже, протягом 14 днів після подання декларації до оформлення жодних порушень митних правил виявлено не було, а тому відсутні і підстави для порушення строків, встановлених ч. 1 ст. 255 МК України. Просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 , прийняти нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги

Харківська митниця ДФС заперечує проти апеляційної скарги та вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають обставинам справи, та під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при додержанні норм процесуального права, що підтверджується наступним. Просить суд апеляційної скарги залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 19.06.2016 року між Інститутом монокристалів Національної академії наук України та литовською фірмою "Altechna UAB" укладено контракт № 369 на поставку товару: вироби оптичного монокристалічного сапфіру з забарвлюючою домішкою Ті - оптичні елементи, заготівки різної форми та розмірів.

01.03.2017 року позивачем подано до митного органу митну декларацію ЕМД №807170000/2017/300002 на товар: "Заготівки шліфовані зі штучного оптичного монокристалічного сапфіру з забарвлюючою домішкою, оптична якість матеріалу Grade 4, розміром: 6мм * 6мм * 7мм - 8 шт. Використовується у науковій апаратурі та відноситься загальнопромислового призначення. Торгова марка: немає даних. Виробник: Інститут монокристалів НАН України.".

Декларант разом з ЕМД №807170000/2017/300002, надав наступні товаросупровідні документи: Контракт, додаток №10 до Контракту, додаток б/н до Контракту від 08.02.2017 року, рахунок - фактуру №7 від 01.03.2017 року, сертифікат якості №7 від 01.03.2017 року.

17 березня 2017 року відповідач шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807210/2017/00007 відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) в митному режимі експорту товарів за митною декларацією ЕМД №807170000/2017/300002.

Підставою для відмови у випуску з митної території України та митному оформленні вказаних товарів стала "неможливість здійснення митного оформлення товарів невиконання декларантом вимог статті 197 Митного кодексу України, Закону України № 549-ІV від 20.02.2003 "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", Постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 "Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного призначення" (відповідно до експертного висновку Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" від 26.12.2016 року № 46-00/274, лист Управління Служби безпеки України в Харківській області від 01.03.2017 року № 70/2-3138)". Роз'яснено, що забезпечення можливості прийняття митної декларації можливо за умови "подання нової митної декларації за дозволом Державної служби експортного контролю України на товар заготовки із штучного оптичного монокристалічного сапфіру з забарвлюючою домішкою ТІ:AІ203".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів щодо підтвердження відповідності товару до коду УКТЗЕД, визначеному у митній декларації № UA8072010/2017/300002, тому у Харківської митниці ДФС України були правові підстави для оформлення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 248 Митного Кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 256 Митного Кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 255 та 256 Митного Кодексу України після подачі митної декларації митний орган може здійснити митне оформлення товару або прийняти рішення про відмову у митному оформленні.

Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до підпункту 7і ч. 2 ст. 544 Митного Кодексу України органи доходів і зборів здійснюють державний експортний контроль в межах повноважень, покладених на органи доходів і зборів відповідно до МКУ та інших законів України.

Положеннями частини третьої статті 558 Митного Кодексу України передбачена взаємодія органів доходів і зборів з правоохоронними органами передбачає, що правоохоронні органи повідомляють органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Порушенням митних правил, як вже зазначалось, є адміністративне правопорушення, за яке МК України передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною четвертою цієї ж норми встановлено, що правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Статтею 197 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини 1 статті 196 Митного кодексу України передбачено, що не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною 2 статті 378 цього Кодексу).

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність, пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання є Закон України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" № 549-ІV від 20.02.2003 року зі змінами (далі - Закон України № 549-ІV).

Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України № 549-ІV, товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 "Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004 року, до товарів подвійного використання належать: товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки; товари, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї; товари, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї; товари, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї; товари, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї.

Згідно з пунктом 4 "Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004, до товарів, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до цього Порядку, відносяться товари, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї, згідно з додатком 2.

Пунктом 3 "Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004 визначено, що міжнародна передача товарів подвійного використання може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю. Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу, обладнання чи матеріалу подвійного використання є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого товару за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком.

Разовий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів або суб'єктам, зазначеним у частині третій статті 15 цього Закону, для проведення відповідних переговорів або здійснення конкретної міжнародної передачі товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов поставки, назви іноземного суб'єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача (абзац 32 статті 1 Закону України № 549-ІV).

З метою отримання разового дозволу на здійснення міжнародних передач товарів в порядку передбаченому Закону України № 549-ІV та "Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004, проводиться експертиза в галузі державного експортного контролю, за результатами якої видаються відповідні дозволи.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України № 549-ІV експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Пунктами 1, 3 "Положення про Державну службу експортного контролю України", затвердженого Указом Президента України № 448/2011 від 08.04.2011, визначено, що Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). До основних завдань Держекспортконтролю України відноситься реалізація державної політики у галузі державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, що не внесені до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю та щодо яких відповідно до законодавства можуть бути застосовані процедури державного експортного контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 11 Закону України № 549-ІV визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю є одним із основних завдань експертизи в галузі державного експортного контролю.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України № 549- ІV «попередня ідентифікація товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів, є обов'язком суб'єкта господарювання.

Частиною 1 статті 16 Закону України № 549-ІV передбачено, що рішення про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, за результатами експертизи в галузі експортного контролю.

Порядок проведення експертизи щодо товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, та суб'єктів підприємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнародні передачі таких товарів визначений "Положенням про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 767 від 15.07.1997 зі змінами.

Згідно з абзацом 6 пункту 14 "Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю" за підсумками експертизи Держекспортконтроль видає суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів відповідний дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат на право здійснення міжнародних передач товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, чи надсилає мотивовану відмову.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2017р. особою, уповноваженою на здійснення декларування Інституту монокристалів НАН України Науменко О.М. на адресу митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС (далі - митний пост) засобами електронного зв'язку було надано електронну митну декларацію №UA807210/2017/300002 типу ЕК10АА на товар «Заготівки шліфовані зі штучного оптичного монокристалічного сапфіру з забарвлюючою домішкою, оптична якість матеріалу Grade 4, розміром: 6мм х 6мм х 7мм - 8шт. Використовуються у науковій апаратурі та відносяться до загальнопромислового призначення. Торгова марка: немає даних. Виробник: Інститут монокристалів НАН України. Країна виробник: UA»; відправник - Інституту монокристалів НАН України; одержувач - ALTECHNA UAB, Литва за зовнішньоекономічним контрактом № 369 від 19.09.2016.

01.03.2017 відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України декларанту було направлено повідомлення про необхідність надати оригінали документів, зазначені в графі 44 МД та декларантом було надано такі документи.

У той же день митницею був отриманий лист Управління служби безпеки України в Харківській області № 70/2-3138 від 01.03.2017 року, в якому зазначено, що отримана інформація щодо можливого порушення законодавства в галузі державного експортного контролю з боку посадових осіб НТК "Інститут монокристалів" НАН України. За наявною інформацією 01.03.2017 року вказане підприємство планує здійснити експорт восьми шліфованих заготовок зі штучного оптичного монокристалічмого сапфіру з забарвлюючою домішкою титану (Ті:Аі2ОЗ) до Литовської Республіки в зоні діяльності митного поста "Пісочин" (МД№UА807210/2017/300002). Згідно висновку експертизи щодо ідентифікації товару, проведеної ННЦ "ХФТЇ" НАН України, вказаний товар за своїм найменуванням та технічними характеристиками відповідає п. 6.С.5.а Додатку 1 до списку товарів подвійного використання, що можуть бути використанні у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, який додається до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №86 від 28.01.2004 року. Експорт зазначених товарів повинен здійснюватись при наявності дозволу Державної служби експортного контролю України. Також , проінформовано митний орган для вжиття заходів реагування в порядку ст. 491 Митного кодексу України.

Декларанту було запропоновано 01.03.2017 року надати до митниці відповідний Дозвіл Державної служби експортного контролю України та/або висновок уповноваженого експерта для визначення відповідності заявленого до митного оформлення товару найменуванню та опису товарів, внесених до відповідних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.

Листом від 02.03.2017 року № 02-13/65 Інститут монокристалів НАН України повідомив, про неможливість надати митниці відповідний Дозвіл Державної служби експортного контролю України та/або висновок уповноваженого експерта тому що вважає, що його продукція не є товаром військового призначення та подвійного використання, тому Інститут монокристалів не звертався до Державної служби експортного контролю України. При цьому, підприємством зазначено, що з метою попередньої ідентифікації товару зверталося до Харківської торгово-промислової палати і отримало експертний висновок № 465/09 від 15.04.2009 року.

Слід зазначити, що за результатами аналізу зазначеного висновку встановлено, що завданням для проведення експертизи було: «визначити код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)».

Найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю зазначені у Постановах КМУ № 86 від 28.01.2004 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» та № 1807 від 20.11.2003 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення».

Згідно вищезазначених постанов коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у списках товарів, що підлягають експортному контролю, довідково. Основною підставою для застосування до товарів процедур державного експортного контролю є відповідність таких товарів найменуванню та опису товарів за відповідними групами, які наведені у списках товарів що підлягають експортному контролю.

Враховуючи зміст листа УСБУ в Харківський області від 01.03.2017р. №70/2-3138 щодо наявності складу правопорушення у діях представника підприємства та положення ст. 491 Митного Кодексу України, 02.03.2017 до управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС митним постом «Пісочин» було направлено відповідну службову записку (№ 114/20-70-63/63 від 02.03.2017).

06.03.2017 до відділу класифікації товарів управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС підрозділом митного оформлення був направлений запит щодо вищевказаного товару.

06.03.2017р. відповідно до вимог ст. 69 Митного Кодексу України декларанту направлено повідомлення про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлений код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме таких, що містять інформацію щодо форми, ступеню обробки, сфери застосування тощо.

Запитувану інформацію отримано від декларанта 09.03.2017р., після вивчення якої код товару підтверджено.

Головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС 15.03.2017 року складений протокол про порушення митних правил № 229/80700/17 стосовно недекларування товарів що переміщуються через митний кордон України, тобто нез'явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, який отримано представником позивача 15.03.2017 року.

13.03.2017р. після отримання митним постом офіційного підтвердження факту складання протоколу декларанту надано картку відмови у митному оформленні.

Зі змісту експертного висновку № 465/09 від 15.04.2009 року, складеного Харківською торгово-промисловою палатою, судом встановлено, що за результатами дослідження вироби зі штучного монокристалічного оптичного корунду (сапфіру) (АІ2О3) оптично оброблені: елементи, заготовки, пластини, вікна, стрижні, трубки, підложки з підфарбуючою добавкою окису титану (АІ2О3:Ті) та без, відноситься до коду 9001 90 90 00 (волокна оптичні та джгути волоконно-оптичні, інші кабелі волоконно-оптичні, листи та пластини з поляризаційного матеріалу: лінзи, призми, дзеркала та інші оптичні елементи з будь-яких матеріалів, неоправлені, крім таких елементів з оптично необробленого скла, інші).

В розумінні вищенаведених вимог законодавства Харківська торгово-промислова палата не є уповноваженим органом на здійснення експертизи в галузі державного експортного контролю.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 436 від 21.05.2012 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України", підпунктом 9 пункту 1 якої затверджено перелік товарів військового призначення та подвійного використання, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, згідно з додатком 9.

Відповідно до "Переліку товарів військового призначення та подвійного використання, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України" (додаток 9 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 436), дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів підтверджує дотримання встановлених обмежень щодо товарів, та кодами товарів згідно з УКТЗЕД зазначені у додатках до "Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року № 86.

Так, згідно Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки (Додаток 1 до вказаного Порядку) пункт 6.с.5.а містить товар "Кристалічні основи "лазерів" у необробленому вигляді: сапфір, легований титаном", код УКТЗЕД 7103 10 00 00.

У вищенаведених нормативних актах коди УКТЗЕД наводяться у списках товарів, що підлягають експортному контролю, довідково. Основною підставою для застосування до товарів процедур державного експортного контролю є відповідність таких товарів найменуванню та опису товарів за відповідними групами, які наведені у списках товарів, що підлягають експортному контролю.

Колегія суддів звертає увагу на те , що із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта, або уповноважену ним особу.

Однак , ні на запит митного органу , ні під час розгляду справи ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів та додаткових документів, які підтверджують заявлений код товару згідно УКТ ЗЕД , визначений у митній декларації № UA8072010/2017/300002, тому у Харківської митниці ДФС України , у зв'язку із неподанням позивачем дозволу, виданого Державною службою експертного контролю на переміщення зазначеного товару, були наявні підстави для оформлення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника апелянта на наявність висновку недержавної експертизи щодо ідентифікації товару від 30.06.2017р. щодо відповідності найменувань та описів товарів , внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю , оскільки такі висновки не подавались до митного органу в підтвердження заявленого коду товару згідно УКТ ЗЕД. Крім того , такий висновок складений по товарам, які випущені у вільний обіг та вивезені на межі території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги даний висновок недержавної експертизи щодо ідентифікації товару від 30.06.2017р., який наданий апелянтом , оскільки він не подавався ним до суду першої інстанції та позивач не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Посилання як позивача так і відповідача на наявність кримінальних проваджень до уваги колегією суддів не приймаються , оскільки сам факт внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань не може бути покладено в основу визначення відповідного коду товару згідно УКТ ЗЕД, тобто не є налжним доказом, що свідчить про обставини справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та вимоги законодавчих актів , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що картку відмови у митному оформленні товарів №ЦА807210/2017/00007 оформлено правомірно та відповідно до вимог ст. 197 МКУ, Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», постанови Кабінету Міністрів України №86 від 28.01.2004, з урахуванням висновку недержавної експертизи щодо ідентифікації товару № 46-00/274 від 26.12.2016, складеного ННЦ «ХФТІ» НАН України, листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 01.03.2017 №70/2-3138.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що при здійсненні митних формальностей по МД №ІІА807210/2017/300002, в тому числі при прийнятті рішення про відмову у митному оформленні, посадовою особою митного поста дотримані строки, визначені частиною 1 ст. 255 Митного кодексу України, з урахуванням вимог підпунктів 2 та 4 ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України та ч. 3 ст. 256 Митного кодексу України, виходячи з наступного.

Статтею 255 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст. ст. 257 і 335 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 5 ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про (у разі необхідності) документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, відповідно до підпунктів 2 та 4 ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України вказаний строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей зокрема, при виявленні порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 255 Митного кодексу України при виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази.

Крім того , колегія суддів зазначає , що факт пропуску строку не покладає на митницю обов'язок щодо випуску товару з порушенням законодавства з невірним визначенням товару та його характеристик.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність винесеного ним рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товару, оформлене Карткою в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, №UA807210/2017/00007 від 17.03.2017 року.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту монокристалів Національної академії наук України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 по справі № 820/2657/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров Повний текст постанови складено 05.02.2018.