Постанова № 72028401, 05.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11811/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Запотічний І.І.

судді Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року у справі № 167/905/17 (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., постанову оголошено в м. Луцьк) за адміністративним позовом Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (позивач) звернулося з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 22.12.2015 року зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 16.04.2015 року з урахуванням сум матеріальної допомоги. На виконання рішення суду розпорядженням Рожищенського ОУПФУ від 18.02.2016 року №137586 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, а повна виплата здійснена в межах виплатного періоду в березні 2016 року. Вказує на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 30.06.2017 року, однак відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV виконавче провадження мало би бути закінчене протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто фактично дане виконавче провадження мало би бути закінчене 20.07.2016. Таким чином вважає, що оскільки відповідачем при винесенні постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження було порушено вимоги законодавства України, тому, на думку позивача, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Грицені Г.Г. щодо винесення оскаржуваної постанови є неправомірними. Окрім наведеного позивач звертав увагу на ту обставину, що за приписами частини другої статті 6 пункту Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконання постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, тому її виконання повинні здійснювати органи державного казначейства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року у справі № 167/905/17 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін, виходячи з наступних мотивів та міркувань.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

05.01.2016 Рожищенським районним судом Волинської області, на виконання постанови суду від 22.12.2015, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (правонаступником якого є Рожищенське ОУПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, видано виконавчий лист №167/1418/15-а про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.

Позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виконання виконавчого листа.

20.01.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49851509, встановивши боржнику - позивачу строк для виконання рішення до 27.01.2016.

Позивач надіслав на адресу відповідача листа про добровільне виконання рішення суду при надходженні фінансування.

Листом від 27.04.2016 №489/07-21 Рожищенське ОУПФУ повідомило ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про виконання 18.02.2016 в добровільному порядку постанови Рожищенського районного суду Волинської області від 05.01.2016. Виплата перерахованої пенсії стягувачу здійснена 15.03.2016.

У зв’язку з невиконанням виконавчого листа Рожищенським ОУПФУ у встановлений строк, 28.04.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2040 грн.

30.06.2017 виконавче провадження №49851509 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв’язку з виконанням рішення суду), про що винесено відповідну постанову.

Оскільки, на момент закінчення виконавчого провадження витрати виконавчого провадження стягнуті не були, то старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. 30.06.2017 винесла постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження за № 49851509, якою стягнуто з боржника - управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області витрати виконавчого провадження в сумі 127, 51 грн., а саме: витрати за користування АСВП – 51, 00 грн., обкладинка виконавчого провадження – 0, 22 грн., друк (копіювання) документів виконавчого провадження – 6, 60 грн., надсилання документів виконавчого провадження - 64, 69 грн., витрати по забезпеченню службового приміщення – 5, 00 грн.

Вважаючи такі рішення та дії щодо його винесення неправомірними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України визначені особливості виконання постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які полягають у тому, що така постанова державного виконавця виконується одночасно із виконанням рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У випадку завершення виконавчого провадження з виконання рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець відкриває виконавче провадження за відповідною постановою та вживає заходів примусового виконання рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення, у тому числі на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої ст. 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Наказом Міністерства юстиції України №2830/5 від 29.09.2016 визначено види та розміри витрат виконавчого провадження.

Розмір витрат виконавчого провадження, що затверджені наказом Міністерства юстиції України №2830/5 від 29.09.2016 до витрат виконавчого провадження належать, зокрема, витрати на виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари), пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку), плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Положеннями розділу ІІ Видів та розмірів витрат виконавчого провадження передбачено, що розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Як слідує з матеріалів справи мотивувальна частина постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, за якою відкрито виконавче провадження містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, що відповідають встановленим розмірам станом на дату їх обрахунку.

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 цього ж Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до виконавчого документу від 05.01.2016, що підтверджується листом позивача від 15.05.2016 №835/02-10-21. Тобто, перерахунок пенсії проведено після відкриття виконавчого провадження при здійсненні примусового виконання судового рішення. При цьому, виплата перерахованої пенсії здійснена в березні 2016, що не заперечується позивачем.

Отже, під час примусового виконання виконавчого листа №167/1418/15-а, виданого Рожищенським районним судом Волинської області 05.01.2016 були понесені витрати виконавчого провадження, які повинні бути стягнуті у встановленому законом порядку.

Оскільки рішення суду виконане позивачем в повному обсязі в ході примусового його виконання після відкриття виконавчого провадження, тому витрати виконавчого провадження підлягають стягненню з Рожищенського ОПФУ на підставі статті 42 Закону від 02.06.2016 №1404-VIII згідно з постановою відповідача про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 у виконавчому провадженні №49851509.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані постанови винесені з підстав, в межах та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом було здійснено після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 243, 246, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року у справі № 167/905/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4