Постанова № 72028387, 30.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12517/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року (час прийняття - 10:40 год., м. Івано-Франківськ, головуючий суддя Тимощук О.Л., повний текст складений 06.12.2017) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №0050721307 та №0050741307 від 27.09.2017.

Постановою від 01 грудня 2017 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належної оцінки доказам контролюючого органу, а також неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що суд не звернув належної уваги на ті обставини, що відповідно до листа митних органів Федеративної Республіки Німеччина від 14.02.2017 фактична дата першої реєстрації вантажного автомобіля марки ,,Merсedes-Benz”, модель ,,Vito 115”, номер кузова НОМЕР_1, митне оформлення якого проводив ОСОБА_3, є 02.05.2008, а не 15.12.2010 як вказав в митній декларації позивач.

За таких обставин відповідач вважає правомірними оскаржені податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 20.10.2015 відділ митного оформлення Івано-Франківської митниці здійснив митне оформлення вантажного автомобіля марки ,,Merсedes-Benz”, модель ,,Vito 115”, номер кузова НОМЕР_1, об’єм циліндра двигуна 2148 см.куб., за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2, митною вартістю 46036,07 грн. згідно із митною декларацією №206020000/2015/400702 від 20.10.2015.

При митному оформленні автомобіля декларант вказав дату першої реєстрації - 15.12.2010, відповідно до чого ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.

Під час митного оформлення автомобіля позивач сплатив ввізне мито за ставкою 10% в розмірі 4603,61 грн., додатковий імпортний збір за ставкою 5% в розмірі 2301,80 грн., акцизний збір за ставкою 0,02 євро за 1 куб. см. об’єму циліндрів двигуна в розмірі 1052,48 грн., податок на додану вартість за ставкою 20% в розмірі 10798,79 грн. Загальна сума визначених митних платежів становила 18756,70 грн..

Посадові особи ГУ ДФС в Івано-Франківській області у період з 04.09.2017 по 06.09.2017 провели документальну позапланову невиїзну перевірку з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 при митному оформленні товару за митною декларацією №206020000/2015/400702 від 20.10.2015 за результатами якої склали акт від 15.09.2017 №1017/09-19-13-07-11/НОМЕР_3 (а.с.18-29).

На підставі висновків зазначеного акту ГУ ДФС в Івано-Франківській області 27.09.2017 винесено податкові повідомлення-рішення форми ,,Р”, а саме: - №0050721307, яким збільшено ОСОБА_3 суму грошового зобов’язання з акцизного податку на суму 51308,59 грн., з яких 41046,87 грн. основного платежу та 10261,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0050741307, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 10261,74 грн., з яких 8209,39 грн. основного платежу та 2052,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.13, 14).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано акцизний збір в розмірі 41046,87 грн., а також пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп. ,,в”, п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 8209,39 грн. (а.с.27).

Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі інформації митних органів Федеративної Республіки Німеччини про те, що фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки ,,Merсedes-Benz” модель ,,Vito 115”, номер кузова НОМЕР_1 є 02.05.2008.

Таким чином, на думку відповідача, вказаний вантажний автомобіль використовувався з 5 до 8 років, а тому для оподаткування даних автомобілів повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій невстановлених осіб, про що позивачу не було відомо.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній з 01.01.2016) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4); податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178); перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше(підпункт 14.1.163); транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (підпункт 14.1.251).

Пунктом 180.1 статті 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно з приписами п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 ПК України ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Пунктом 206.1. статті 206 ПК України передбачено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

За змістом статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (пункт 215.1);

акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,02 євро за 1 куб.см об’єму циліндрів двигуна.

Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом – 50 (підпункт 215.3.5-2 пункту 215.3).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов’язку позивача сплатити митні платежі, в тому числі акцизний податок та податок на додану вартість при ввезенні автомобіля марки ,,Merсedes-Benz” модель ,,Vito 115”, номер кузова НОМЕР_1, об’єм циліндрів двигуна – 2143 см.куб., оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є декларант.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ОСОБА_3 ввіз на територію України зазначений вантажний автомобіль та здійснив його митне оформлення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з актом перевірки від 15.09.2017 за №1017/09-19-13-07-11/НОМЕР_3, при митному оформленні вантажного автомобіля ОСОБА_3 заявив митну вартість в розмірі 1400,00 євро, з якою митний орган не погодився та прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 20.10.2015 №206020000/2015/000097/2, згідно якого митна вартість визначена в розмірі 1879,09 євро (а.с.34-35).

Серед підстав для прийняття митним органом вищевказаного рішення про коригування митної вартості товару від 20.10.2015 були відсутні будь-які зауваження щодо невірного декларування представником позивача відомостей про дату першої реєстрації та терміну використання вантажного автомобіля.

Відповідно до експертного висновку №434 від 19.10.2015, за результатами дослідження, в розділі 1. Ідентифікація КТЗ, встановлено, що ідентифікаційний номер автомобіля відповідає записам в свідоцтві про реєстрацію. Рік виготовлення КТЗ визначено з урахуванням даних ідентифікаційного номера (а.с.45).

Реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки ,,Merсedes-Benz” модель ,,Vito 115”, номер кузова НОМЕР_1 та експертний висновок №434 від 19.10.2015 не визнані, в передбаченому законодавством порядку, недійсними.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно з ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_3 здійснив митне оформлення вантажного автомобіля на підставі наявних у нього офіційних документів, які не визначені у встановленому законодавством порядку сфальсифікованими чи підробленими, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлений у листі від 14.02.2017 №Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 відповідними органами Федеративної Республіки Німеччини факт реєстрації автомобіля за іншою датою ніж вказана у технічному паспорті на автомобіль, не може слугувати достатнім доказом, що дає підстави для донарахуванням відповідних податкових зобов’язань особі, яка є добросовісним набувачем даного транспортного засобу та здійснює його розмитнення.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобіль, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган мав би вжити передбачених ст.ст. 351, 352 МК України, ст. 83 ПК України заходів щодо отримання до проведення перевірки від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про неавтентичність поданих позивачем документів чи недостовірності відомостей, що в них містяться, а також згідно з п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України запропонувати позивачу надати пояснення та додаткові документи, в тому числі й офіційний переклад поданих документів, які б підтверджували правильність визначення бази та об’єкта оподаткування при ввезенні на митну територію України транспортного засобу.

Контролюючий орган, на якого в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладено тягар доказування правомірності свого рішення, не надав суду належних та достовірних доказів на підтвердження факту подання заявником недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року у справі № 809/1459/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_4

Постанова в повному обсязі складена 05 лютого 2018 року.