Постанова № 72028257, 06.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Стрельченко Т.Г.

06 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 542/395/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.01.2018, суддя Стрельченко Т.Г., прийняте в Полтавській області, Новосанжарському районі, смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 32, 39300, о 16:50, повний текст складено 16.01.18 по справі № 542/395/17

за позовом ОСОБА_1

до Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області

про оскарження протоколу про адміністративне правопорушення та постанови за справою про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2017р., позивач, ОСОБА_1, (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати дії начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, капітана ОСОБА_2 щодо складання протоколу № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 15.03.2017р. стосовно позивача незаконними;

- визнати дії військового комісара Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковника ОСОБА_3 щодо складання постанови № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 16.03.2017р. стосовно позивача незаконними;

- скасувати постанову військового комісара Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковника ОСОБА_3 № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 16.03.2017р. стосовно позивача щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. за порушення ст. 210-1 ч.1 КУпАП;

- закрити відносно позивача провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 15.03.2017р. начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, капітаном ОСОБА_2 складено протокол № 71 про адміністративне правопорушення відносно позивача, а 16.03.2017р. військовий комісар Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковник ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП відносно позивача, виніс оскаржувану постанову № 71, якою наклав на ОСОБА_1 штраф в сумі 1190 грн.

Вважаючи оскаржувані протокол та постанову незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.01.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову військового комісара Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковника ОСОБА_3 № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 16.03.2017р. стосовно ОСОБА_1 щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. за порушення ст. 210-1 ч.1 КУпАП.

Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин по справі, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

05.02.2018р. від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що розпорядженням Новосанжарського районного військового комісаріату від 13.02.2017р. № 6/323 зобов'язано голову Крутобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області:

1. здійснити оповіщення та забезпечити явку військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку у виконавчому комітеті сільської ради, про їх виклик до райвійськкомату та забезпечити їх прибуття;

2. доповісти про результати за кожного окремо письмово в термін до 13.03.2017р.;

3. подати до органів Національної поліції звернення щодо військовозобов'язаних, які ухиляються від виконання військового обов'язку, а копії - до військкомату.

Вказане розпорядження отримане 16.02.2017р. працівником Крутобалківської сільської ради ОСОБА_4 під її особистий підпис, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розпорядження з відповідною відміткою (а.с. 131).

Вважаючи, що зазначене розпорядження головою Крутобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області ОСОБА_1 не виконане, а саме не оповіщено та не забезпечено явку військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку у виконавчому комітеті сільської ради; не надано доповідь про результати проведеної роботи за кожного окремо письмово в термін до 13.03.2017р.; не подано звернення щодо військовозобов'язаних, які ухиляються від виконання військового обов'язку, начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, капітаном ОСОБА_2 був складений протокол від 15.03.2017р. № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП за фактом вчинення адміністративного правопорушення.

За результатом розгляду матеріалів справи № 71 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 210-1 ч. 1 КУпАП на гр. ОСОБА_1 військовим комісаром Новосанжарського районного військового комісаріату, підполковником ОСОБА_3 прийнята постанова від 16.03.2017р. №71, на підставі якої на позивача накладено штраф у сумі 1190 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП, отже встановити в суді правомірність прийнятого відповідачем рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення неможливо.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

З метою обґрунтування позовних вимог позивач в адміністративному позові зазначає, що на виконання розпорядження Новосанжарського районного військового комісаріату від 13.02.2017р. № 6/323 позивачем прийнято розпорядження № 4 від 01.02.2017р. «Про виконання функціональних обов'язків начальника військово - облікового столу Крутобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області» зі змісту якого встановлено, що на ОСОБА_5 покладено виконання функціональних обов'язків начальника військово - облікового столу Крутобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с.27).

Відповідно до поіменного списку осіб, які перебувають на військовому обліку у виконавчому комітеті сільської ради, працівниками сільської ради на чолі з сільським головою ОСОБА_1 були надіслані повістки військовозобов'язаним про виклик і обов'язкову явку до Новосанжарського РВК (а.с.32-41, 93-119), відвідані господарства, в яких проживають зазначені особи з метою повідомлення про виклик та обов'язкову явку до Новосанжарського РВК, про що були складені відповідні довідки та акти (а.с.42-88), складені довідки про відсутніх осіб за місцем реєстрації та проживання.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оборону України", виконавчі органи сільських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема: військовий облік військовозобов'язаних і призовників; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.

Згідно з ч. 4 ст. 34 та ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" персонально-первинний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей щодо призовників та військовозобов'язаних за місцем їх проживання. У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні військові комісаріати, облік ведеться органами місцевого самоврядування. В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов'язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов'язаних.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначений обов'язок органів місцевого самоврядування щодо виконання правил військового обліку, зокрема: в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, зобов'язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати військовозобов'язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом.

Згідно з п. 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. № 921 (надалі - Порядок № 921), з метою забезпечення персонально-первинного обліку військовозобов'язаних виконавчі комітети сільських рад здійснюють, зокрема: оповіщення на вимогу районних військових комісаріатів військовозобов'язаних про їх виклик до районних військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття; постійну взаємодію з відповідними районними військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників і військовозобов'язаних з обліковими даними районних військових комісаріатів, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов'язаних.

Відповідно до п. 33 Порядку №921, у разі отримання розпорядження районного військового комісаріату щодо оповіщення військовозобов'язаних про їх явку виконавчі комітети сільських: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні осіб; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних за місцем їх проживання під їх особистий підпис у картках первинного обліку. У разі відсутності військовозобов'язаних за місцем їх проживання доводять вимогу про виклик до відома власників будинків, у яких вони проживають; письмово повідомляють районному військовому комісаріату про результати оповіщення та виконання вимог законодавства військовозобов'язаними та власниками будинків; забезпечують контроль за прибуттям військовозобов'язаних за викликом районного військового комісаріату; звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного військового комісаріату.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Колегія суддів звертає увагу, що 15.03.2017р. під час складання оскаржуваного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП на підставі невиконання позивачем розпорядження Новосанжарського районного військового комісаріату від 13.02.2017р. № 6/323 у позивача були відібрані письмові пояснення з яких судом встановлено, що позивач не надає чіткої відповіді про виконання вказаного вище розпорядження, проте визнає, що в строк встановлений розпорядженням, а саме до 13.03.2017р. позивач не прозвітувала письмово до Новосанжарського РВК, а отже не виконала в повному обсязі вимоги розпорядження від 13.02.2017р. (а.с. 133).

Крім того, з наявного в матеріалах справи оскаржуваного протоколу № 71 від 15.03.2017р. колегією суддів встановлено, що позивач отримала копію складеного протоколу, позивачу були роз'ясненні її права та протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень. Протокол складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Стосовно наданих позивачем до матеріалів справи документів на підтвердження виконання вимог розпорядження від 13.02.2017р. № 6/323, а саме повісток військовозобов'язаним про виклик і обов'язкову явку до Новосанжарського РВК (а.с.32-41, 93-119), довідок та актів складених на підставі відсутності осіб за місцем реєстрації та проживання (а.с.42-88), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи про адміністративне правопорушення та під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання вимог розпорядження Новосанжарського районного військового комісаріату від 13.02.2017р. № 6/323.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідача були відсутні докази на підтвердження виконання позивачем вимог розпорядження від 13.02.2017р., зі змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 132) встановлено, що 16.03.2017р. позивач отримав копію постанови.

Позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження повного виконання вимог розпорядження Новосанжарського районного військового комісаріату від 13.02.2017р. № 6/323, надані ж до суду докази (копії повісток, довідок, актів) містять ряд поршень вимог визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. № 921.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, що позивач правомірно притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання нею обов'язку щодо здійснення оповіщення військовозобов'язаних про їх виклик до Новосанжарського районного військового комісаріату та забезпечення своєчасного прибуття військовозобов'язаних за цим викликом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Колегія суддів вважає, що постанова військового комісара Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковника ОСОБА_3 № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 16.03.2017р. стосовно ОСОБА_1 щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. прийнята з додержанням вимог визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, а тому позовні вимоги в частині скасування оскаржуваної постанови не підлягають задоволенню.

Стосовно задоволених позовних вимог про закриття відносно позивача провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що апеляційним розглядом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, а також, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не підлягає скасуванню, отже не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова в частині задоволених позовних вимог через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області задовольнити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.01.2018 по справі № 542/395/17 в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови військового комісара Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області, підполковника ОСОБА_3 № 71 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП від 16.03.2017ри стосовно ОСОБА_1 щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. за порушення ст. 210-1 ч.1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

В іншій частині рішення Новосанжарського районного військового комісаріату Полтавської області від 16.01.2018р. по справі №542/395/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц