Ухвала суду № 72028235, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11812/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за її позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ратнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 803/1376/17, сплативши при цьому судовий збір у сумі 1430,00 грн (квитанція № 27677158 від 15 листопада 2017 року ПАТ АБ «Укргазбанк» а.с. 117).

Постановою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року - без змін.

22 січня 2018 року ОСОБА_1 подано до апеляційного суду клопотання про повернення сплаченого судового збору.

Вивчивши та оцінивши доводи клопотання, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Згідно з положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до приписів частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Частиною 1 статті 242 Цивільного кодексу України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Аналіз наведених правових норм, на думку апеляційного суду, дає підстави для висновку, що неповнолітні особи не наділені адміністративною процесуальною дієздатністю, тобто не можуть бути самостійними учасниками в адміністративному процесі.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, апеляційний суд доходить висновку, що на неї поширюється дія пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому вона законом звільнена від сплати судового збору.

Положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання про необхідність повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1430,00 грн.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 241, 243, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. (квитанція № 27677158 від 15 листопада 2017 року ПАТ АБ «Укргазбанк»).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

І.М.Обрізко