Постанова № 72027864, 06.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року справа №805/3079/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №805/3079/17-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 141 о/с від 20.03.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з 20.03.2017 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 519 від 20.03.2017 року;

- поновити позивача на посаді лейтенанта поліції оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 20.03.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 51 599,50 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

В обґрунтування зазначив, що його звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в звязку зі складанням адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

При цьому відповідачем не взята до уваги постанова Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31.07.2017 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки судовим рішенням визнано, що позивач не вчиняв правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, тому відсутні підстави для його звільнення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Національної поліції в Донецькій області від 20.03.2017 № 519 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання».

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20.03.2017 № 141 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції.

Поновлено позивача на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 21.03.2017.

Стягнуто з відповідача на користь позивача суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.03.2017 по 24.10.2017 в розмірі 59528,56 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що суд необґрунтовано визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду. З наказом про звільнення позивач ознайомився в березні 20017 року, тоді й отримав трудову книжку. А з позовом звернувся тільки у вересні 2017 року. Посилання позивача на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду є неспроможними, оскільки не перешкоджають позивачу звернутися до суду з позовом про оскарження спірних наказів у встановлений законом строк.

Також суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що підставою для прийняття наказів про звільнення позивача був факт складання відносно нього протоколів за адміністративними правопорушеннями. Проте дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_2 через порушення ним службової дисципліни, позивач допустив порушення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту ОВС, Правил етичної поведінки поліцейських в частині виконання зобовязань щодо дотримання законів та нормативних актів України, що дало підстави вважати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Позивачем передчасно та неправильно розраховано розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 11.08.2013 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 в Національній поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі за текстом ГУ НП в Донецькій області) від 29.12.2016 року № 425 о/с «По особовому складу» у звязку з організаційно-штатними змінами на підставі наказу Національної поліції України від 29.11.2016 № 1245 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області» призначено, зокрема лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його від посади оперуповноваженого Центрального відділу поліції Головного управління, закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0123738. (а.с.50)

12.03.2017 року складено інформаційну довідку за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 та постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 та організовано службове розслідування наказом заступника голови – начальника ГУНП в Донецькій області №478 від 13.03.2017 року (а.с.53-54)

Позивача ОСОБА_2 повідомлено належним чином про проведення відносно нього службового розслідування, про що свідчить памятка про роз’яснення прав особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, підписана позивачем власноруч. (а.с.56)

Під час проведення службового розслідування заступником начальника відділу поліції начальником кримінальної поліції Центрального ВП полковником поліції ОСОБА_3 відібрані письмові пояснення в лейтенанта поліції ОСОБА_2, майора поліції ОСОБА_4, майора поліції ОСОБА_5, лейтенанта поліції ОСОБА_6, капрала поліції ОСОБА_7. (а.с.57-70) Всі зазначені особи, а також позивач, підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від перевірки його на стан алкогольного сп’яніння .

За результатами проведення службового розслідування за вказаним фактом заступником начальника відділу поліції начальником кримінальної поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_3 складено висновок від 18.03.2017 року, яким встановлено наступне (а.с.78-81)

12.03.2017 року о 03:50 годині по пр. Будівельників у м. Маріуполі працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ 2106» н.з. 145-09ЕА під керуванням оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Центрального ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 Причиною зупинки стала технічна несправність автомобіля (не працював правий світловий прилад). Під час спілкування патрульними поліцейськими у водія було помічено ознаки алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від пропозиції пройти випробування за допомогою алкотестера ОСОБА_2 відмовився, аргументуючи це тим, що протягом 10 діб вживав сироп від кашлю на спиртовій основі. Факт відмови підтверджено двома свідками

Відносно водія складено протоколи за адміністративними правопорушеннями за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. На місце події виїжджали посадові особи Центрального ВП ГУНП в Донецькій області.

ОСОБА_2 доставлено до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер», за результатами огляду вміст алкоголю становив 1,25%.

Таким чином, позивач допустив грубе порушення службової дисципліни, яке є несумісним з подальшим проходженням служби.

На підставі результатів службового розслідування, згідно з якими за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у скоєнні вчинку, який є несумісним з подальшим проходженням служби, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 підлягає звільненню зі служби в поліції.

За результатами службового розслідування 20.03.2017 року Головним управлінням НП в Донецькій області прийнято наказ № 519 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим ВКП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання», яким за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у скоєнні вчинку, який є несумісним з подальшим проходженням служби, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.(а.с.82)

20.03.2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області №141 о/с відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 20.03.2017 року.(а.с.51)

В зв’язку з відмовою ОСОБА_2 ознайомитися з наказом про звільнення під підпис, складено акт від 20.03.2017 року (а.с.44)

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 звільнений зі служби в Національній поліції України з 20.03.2-17 року, на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 20.03.2017 року №141 о/с. (а.с.16)

Трудову книжку позивач отримав 24.03.2017 року, про що свідчить його розписка (а.с.45)

Суд першої інстанції, визнаючи протиправними дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_2 та скасовуючи наказ про його звільнення, прийшов до висновку , оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили скасовано постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на положення ст..72 КАС України, суд не може приймати в якості доказів лист медичного огляду ОСОБА_2 та довідку КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя».

Таким чином, відсутні докази керування позивачем автотранспортом в стані алкогольного сп’яніння, тому відповідач протиправно звільнив ОСОБА_2

Судова колегія не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №116735 від 12.03.2017 року, складеного за фактом вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.72), 12.03.2017 року о 03:50 годині по пр. Будівельників у м. Маріуполі працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ 2106» н.з. 145-09ЕА під керуванням оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Центрального ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 Причиною зупинки стала технічна несправність автомобіля (не працював правий світловий прилад). Під час спілкування патрульними поліцейськими у водія було помічено ознаки алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від пропозиції пройти випробування за допомогою алкотестера ОСОБА_2 відмовився.

Таким чином позивач скоїв правопорушення, визначене ст..130 ч.1 КУпАП, а саме, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Довідкою №601 від 12.03.2017 року, виданою КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя», листом медичного огляду ОСОБА_2, проведеного з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, визначено діагноз «гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю неускладнена». (а.с.73-75)

Відомістю про ознайомлення відділу КП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області з вимогами керівництва ГУ НП в області щодо неприпустимості керування автотранспортом в стані алкогольного сп’яніння та необхідності дотримання транспортної дисципліни, а у разі керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння або відмову від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння порушники будуть звільнені з лав Національної поліції України, - підтверджено ознайомлення позивача під підпис з вищезазначеним. (а.с.106)

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31.07.2017 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 ч.1 КпАП України закрито за відсутністю складу правопорушення. (а.с.15)

Як зазначено в постанові, суд прийшов до висновку, що достатніх підстав для направлення ОСОБА_2 на медичний огляд на стан сп’яніння не було, тому його відмова від такого огляду була правомірною.

На підставі ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобовязаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Як визначено статтею 19 ЗУ «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На теперішній час Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено.

На підставі п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, згідно з ч. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Таким чином, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460.

На підставі ст. 2 Дисциплінарного статуту ОВС, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час тощо.

Відповідно до ст..12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено ст..14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (далі Інструкція) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, повязані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 2.2 Інструкції визначеноо, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником також у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Згідно п.2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

На підставі п.2.6 Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Розділом 5 Інструкції визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Відповідно до п.6.3.6 Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З аналізу викладених нормативно-правових актів, з огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія приходить до висновку, що проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 відповідає приписам Інструкції, вимогам Дисциплінарного статуту ОВС.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи позивача, що його позбавили можливості брати участь в службовому розслідуванні, у тому числі давати письмові та усні пояснення тощо, оскільки в матеріалах справи містяться памятка про роз’яснення прав особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, підписана позивачем власноруч, а також його письмові пояснення від 17.03.2017 року, надані в ході проведення службового розслідування, з приводу обставин, що сталися 12.03.2017 року (а.с.57)

Як вбачається з цих пояснень, позивач визнавав факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не заперечував вживання лікарських препаратів.

Таким чином, відповідачем виконано всі дії щодо попередження та ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування, його висновком та наказом по особовому складу.

З наказом про звільнення ОСОБА_2 ознайомився 20.03.2017 року, що підтверджується актом відмови від підпису в ознайомленні з наказом (а.с.44)

Щодо підстав звільнення суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з наказу №141 о/с від 20.03.2017 року ОСОБА_2 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Згідно п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За висновком службового розслідування ОСОБА_2 звільнено за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у скоєнні вчинку, який є несумісним з подальшим проходженням служби.

Відповідно до ст..7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

За п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

На підставі викладеного судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на судове рішення, яким справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме – керування автомобілем з знаками алкогольного сп’яніння, оскільки відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю чи наявністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої притягнуто ОСОБА_2

Також суд апеляційної інстанції вважає необхідним звернути увагу, що в постанові Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31.07.2017 року надається оцінка доказам наявності у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп’яніння, тоді як позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Факт відмови від проходження від огляду на стан алкогольного сп’яніння позивач визнавав сам, що ним не заперечується.

Довідкою №601 від 12.03.2017 року, виданою КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя», листом медичного огляду ОСОБА_2, складеного 12.03.2017 року 0 5.50 годин, проведеного з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння, визначено діагноз «гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю неускладнена», під час дослідження знайдено в сечі 1,25% вміст алкоголю. Висновок гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю неускладнена.

Зазначені медичні документи не досліджувалися Жовтневим районним судом м. Маріуполя при розгляді справи 31.07.2017 року, оцінка цим документам судом не надавалася..

ОСОБА_2 попереджався під підпис, що в разі керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння або відмови від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння порушники будуть звільнені з лав Національної поліції України.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що сукупністю доказів по справі: матеріалами службової перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, медичними документами, поясненнями самого позивача ОСОБА_2 підтверджується грубе порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, ЗУ «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських в частині обов’язкового дотримання законів та нормативного правових актів, гідного поводження в позаслужбовий час.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а тому позовні вимоги позивача щодо скасування наказів ГУ НП в Донецькій області № 519 та №141 о/с від 20.03.2017 задоволенню не підлягають.

З огляду на відсутність підстав для скасування наказів відповідача про звільнення ОСОБА_2, не підлягають задоволенню як похідні, позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права..

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №805/3079/17-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №805/3079/17-а – скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 06.02.2018 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 06.02.2018 р.

ОСОБА_8 ОСОБА_1

Судді А.В. Гайдар

ОСОБА_9