Постанова № 72027818, 23.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 рокусправа № 804/4098/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника позивача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сталь" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року у справі №804/4098/17 (головуючий суддя у 1 інстанції – Врона О.В., постанова ухвалена та складена в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в м. Дніпрі 28 липня 2017 року) за позовом головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Сталь" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Сталь" (далі – відповідач), в якому просила застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного акціонерного товариства «Сталь» (Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, 169), а саме заборонити експлуатацію:

заточувального верстату інв. №1010457;

автонавантажувача без peєстр. №;

токарних верстатів ДІП300 інв. №109010036, ДІП200 інв. №109010038;

електропечей типу ДСП-ЗА інв. №101030, інв. №109010004.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на момент проведення перевірки та розгляду справи в суді першої інстанції чинним законодавством України не передбачено підстав заборони виконання робіт при виявленні порушення вимог законодавства, а передбачено лише їх зупинення (повного або часткового). Крім того, відповідач зазначив, що після проведення перевірки та складення позивачем стосовно відповідача акту перевірки від 20 червня 2017 року №13/2.2 із зазначенням порушення нормативно-правових актів з охорони праці, відповідач усунув виявлені порушення, у зв’язку з чим, позивач повинен був ініціювати відновлення виробництва відповідача на обладнанні щодо якого здійснювалася перевірка і, щодо якого виявлено факт порушення нормативно-правових актів.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та зазначив, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, висновки суду відповідають встановленим обставинам, а тому підстави для скасування постанови відсутні. Зауважив, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування перестали існувати або усунуті, відповідач мав право звернутися до суду з заявою про скасування заходів реагування, проте така заява не подавалася.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, що, відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанцій вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у Приватного акціонерного товариства "Сталь", за адресою: м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, 169, за результатами якої складено акт від 20 червня 2017 року №13/2.2.

Перевіркою виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, а саме:

- відсутні захисні екрани на заточувальному верстаті інв. №1010457, що є порушенням розділу 3 пункту 1.5, розділу 2 пунктів 1.2, 1.10. НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»;

- не проведено технічне діагностування внутрізаводському автонавантажувачу без реєстраційного №, що є порушенням пунктів 1.1, 7.4 розділу 8 НПАОП 27.0-1.01-08 «Правила охорони праці в металургійній промисловості»;

- відсутні захисні кожухи на затискних патронах токарних верстатів ДІП 300 інв. №109010036, ДІП 200 інв. №Ю9010038, що є порушенням розділу 2 пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час робіт з інструментом та пристроями»;

- в неробочому стані пристрій для видалення димових газів, на електропечах типу ДСП-ЗА інв. №101030, інв. №109010004, що є порушенням розділу 5 пункту 3.1. НПАОП 27.5-1.46-14 «Правила безпеки в ливарному виробництві».

Також, в акті попереджено про необхідність негайного зупинення робіт (виробництва).

Акт перевірки вручений під розпис директору приватного акціонерного товариства "Сталь" 20 червня 2017 року. При цьому, зауваження або заперечення щодо проведеного планового заходу зі сторони суб'єкта господарювання не надходили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подальша робота приватного акціонерного товариства "Сталь" з виявленими перевіркою порушеннями створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з статтею 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Так, підпунктом 16 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2015 №96 (далі - Положення №96) визначено, що Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 21 Закону України "Про охорону праці" визначено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Статтею 39 Закону України "Про охорону праці" визначено, що передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб'єктом господарювання загрози життю та здоров'ю працівників.

Таким чином, доводи про те, що на момент проведення перевірки та розгляду справи в суді першої інстанції чинним законодавством України не передбачено підстав заборони виконання робіт при виявленні порушення вимог законодавства, а передбачено лише їх зупинення (повного або часткового) є помилковими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушення приватним акціонерним товариством "Сталь" законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права людей, на безпечні умови праці.

Стосовно посилання відповідача на те, що після проведення перевірки та складення позивачем стосовно відповідача акту перевірки від 20 червня 2017 року №13/2.2 із зазначенням порушення нормативно-правових актів з охорони праці, відповідач усунув виявлені порушення, що зокрема підтверджується актами позапланових перевірок від 03 серпня 2017 року №50/2.2-05 та від 17 серпня 2017 року №52/2.2-05, суд апеляційної інстанції зауважує, що усунення порушень здійснено відповідачем після прийняття рішення судом першої інстанції по суті. Крім того, зазначені доводи не спростовують виявлених в ході перевірки порушень законодавства про охорону праці на підприємстві.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сталь" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року у справі №804/4098/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року.

ОСОБА_3 ОСОБА_1

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_4