Постанова № 72027714, 30.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2018 року справа № 388/666/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя Степанов С.В.)

у справі № 388/666/17

за позовом ОСОБА_1

до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородському районах провідного спеціаліста ОСОБА_2

про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородському районах провідного спеціаліста ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову № 49/0/92-17-ДК/0010ПО/08/01/-1 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. й нарахована матеріальна шкода на суму 72450,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при перевірці перевищено повноваження, оскільки державний інспектор за власними переконаннями без будь-яких вимог та необхідності провів перевірку іншої земельної ділянки площею 10,6756 га (кадастровий номер НОМЕР_1). Також відповідачем зроблений помилковий висновок про самовільне використання земельної ділянки, не прийнято до уваги, що позивачеві передано земельну ділянку в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства за розпорядженням Голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.12.2012 за №949-р.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що висновок відповідача про самовільне використання земельної ділянки є передчасним, оскільки позивач використовує земельні ділянки за наявності розпорядження Голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.12.2012 № 949-р «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 загальною площею 49,6082 га для ведення фермерського господарства на території Іванівської сільської ради». В той же час, позивачем вживаються заходи щодо оформлення договору оренди. Позивачем доведено відсутність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, а отже спростовано наявність складу інкримінованого правопорушення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подана апеляційна скарга, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вважає помилковим посилання суду на використання земельної ділянки з підстав наявності розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 949-р, оскільки це суперечить змісту ст.124 Земельного кодексу України. Наявність розпорядження не надає права позивачу здійснювати обробіток земельної ділянки. Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів, а їх відсутність свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2018.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Від скаржника надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління, також скаржник підтримує апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Наполягає на тому, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або у користування (оренду) земельної ділянки, не можуть бути кваліфіковані як самовільне зайняття земельної ділянки.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.05.2017 № 49 «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, усіх категорій і форм власності» державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородському районах ОСОБА_2 проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок площею 38,3326 га (кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3) на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

За результатами перевірки складений акт від 17.05.2017 № 49/0/92-17-ДК/27/АІ/09/01/1, яким зафіксовано, що земельні ділянки загальною площею 49,6082 га з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_1 використовуються гр. ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, а саме: договорів оренди.

Земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту та відносяться до земель державної власності. Земельну ділянку площею 11,2756 га засіяно пшеницею, на земельній ділянки площею 17,6070 га засіяно кукурудзою, земельна ділянка площею 20,7256 га оброблена та на даний час не засіяна. Також в акті зазначено, що за довідкою сільської ради від 15.05.2016 № 201 дану земельну ділянку використовує гр. ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, договір оренди на дані земельні ділянки відсутній, але за користування земельними ділянками останній сплатив із січня 2017 року на рахунок сільської ради кошти в сумі 14040,00 грн.

17.05.2017 державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 використовує на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області земельні ділянки площею 49,0082 га без правовстановлюючих документів, а саме: договору оренди, що є порушенням статей 116, 125, 126 Земельного кодексу та ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

26.05.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородському районах ОСОБА_2 винесено постанову № 49/0/92-17-ДК/0010ПО/08/01/-1 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначено, що така сума становить 72450,26 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За правилами п.2 ч.1 ст.4 вказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.19 цього ж Закону).

Порядок передачі земельних ділянко в оренду встановлений статтею 124 Земельного кодексу, відповідно до частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, укладенню договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, передує прийняття відповіднім органом рішення про передачу в оренду такої земельної ділянки, тобто засвідчення певного волевиявлення органу, який здійснює розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених Земельним Кодексом України, як орендодавця.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням в ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже за змістом наведеної норми, використання землі державної та комунальної власності без укладеного договору оренди землі, але після прийняття рішення органу влади про надання землі в оренду хоча і свідчить про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, однак не може розглядатися як самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідно, такі дії не можна кваліфікувати за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2012 розпорядженням Голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 949-р затверджено проект землеустрою і передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 49,6082 га для ведення фермерського господарства.

З метою реалізації означеного розпорядження і оформлення права землекористування в законному порядку позивачем отримано: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі; витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку загальною площею 49,6 га від 12.09.2013; технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджену рішенням №367 від 28.03.2014 «Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок»; агрохімічний паспорт станом на березень 2017 року.

З огляду на викладене, фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, але за наявності розпорядженням Голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.12.2012 № 949-р про передачу цієї земельної ділянки у користування на умовах оренди не можуть бути кваліфіковані як самовільне зайняття земельної ділянки, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2017 року у справі № 388/666/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 30.01.2018, оскарженню не підлягає (с.272 КАС України).

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко