Постанова № 72027548, 06.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року справа №243/9653/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області у справі № 243/9653/17 на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року (головуючий І інстанції Кузнецов В.Р.), складену в повному обсязі 27 листопада 2017 року в м. Слов’янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), в якому просив: визнати дії Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (далі Фонд) протиправними, яка полягає у невиплаті пенсії, починаючи з лютого 2017 року; зобов’язати Слов’янське ОУПФУ Донецької області поновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з лютого 2017 року; допустити до негайного виконання постанови суду в частині присудження виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць. (арк.справи 1-3)

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у справі № 243/9653/17 позовні вимоги - задоволені; визнано протиправною бездіяльність Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 лютого 2017 року; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 та виплатити заборгованість за період, починаючи з 01 лютого 2017 року. Судові витрати віднесено на рахунок держави. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати позивачеві пенсії у межах суми стягнення за один місяць. (арк.справи 25-27)

Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію з лютого 2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1 шляхом визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов’язкової умови для отримання соціальних виплат відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає.

Просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача, що не оспорюється відповідачем. Згідно із довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, № НОМЕР_2 від 20 листопада 2014 року, ОСОБА_1 взято на облік як особу, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Зареєстрованим місцем проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1, зареєстроване фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.справи 9 з.б.).

24 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ м. Горлівка Донецької області та прийняття його на облік по матеріалам пенсійної справи.

Розпорядженням Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 16 січня 2015 року за заявою позивача пенсійну справу взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований (94 особливість), та одночасно нараховано суму заборгованості з 01 липня 2014 року.

У січні 2017 року за результатами електронного обміну інформацією з УСЗН Слов’янської міської ради, було встановлено, що електронна пенсійна справа АСОПД/КОМТЕХ на ОСОБА_1 містить особливість «Переселенець не зареєстрований» (код 93), що є підставою для припинення нарахування пенсійних виплат.

Згідно із довідкою відповідача про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, фактично, пенсія позивачеві виплачена до січня 2017 року включно, а з 01 лютого 2017 року виплата пенсії була припинена.

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з лютого 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

{Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «не підтвердження місця перебування», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.

Колегією суддів встановлено, що, не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію з лютого 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області у справі № 243/9653/17 на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року – залишити без задоволення.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А.Василенко

ОСОБА_3