Рішення № 72026344, 05.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 р. справа № 814/2597/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом:Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

до відповідача:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56500

про:стягнення заборгованості в сумі 878,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 878,34 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі 01.12.2017 р. та повістка про виклик, які суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "За закінченням терміну зберігання".

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідач до 14.07.014 р. мала статус фізичної особи-підприємця та перебувала на обліку в Управлінні. Припинення підприємницької діяльності не є підставою для припинення зобов'язання (ст. 52, 598-599 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за 2010 р. сплатила 40 грн. в складі фіксованого податку, а загальний розмір нарахованих страхових внесків склав 1203,16 грн.

Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Таким чином, відповідач зобов'язана була сплатити до 20.01.2011 р. 1163,16 грн, але нею було сплачено 284,82 грн.

У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога №Ф-527 від 08.12.2011 р. на суму 878,34 грн., яка отримана відповідачем 14.12.2011 р.(а. с. 14) та залишилась непогашеною.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 878,34 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 205, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 878,34 грн. (вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять чотири копійки) на користь Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (вул. Одеська, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 37945221).

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя А. О. Мороз