Ухвала суду № 72026024, 05.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№813/472/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

05 лютого 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю

представника позивача 1 без виклику

представника позивача 2 без виклику

представника відповідача без виклику

представника третьої особи без виклику

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву приватної фірми науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор», приватної фірми науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» про визнання протиправним та нечинним у цілому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» від 19.01.2018р. №51.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» та приватна фірма науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» звернулися 02.02.2018р. до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та нечинним у цілому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» від 19.01.2018р. №51.

Ухвалою від 05.02.2018 року провадження у справі відкрито.

Разом із позовною заявою приватною фірмою науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» від 19.01.2018р. №51.

Заява мотивована тим, що всі рекламоносії, котрі знаходились на перехрестях м. Львова на підставі дозволів, дію котрих було продовжено в силу вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005р. №2806-ІV, а Департамент економічного розвитку ЛМР зобов'язаний був оформити продовження дію дозволів, було незаконно демонтовано, нібито як такі, що самовільно встановлені. Відтак, якщо не зупинити дію оскаржуваного рішення №51, ніщо не заважає відповідним органам влади видати дозволи на розміщення рекламоносіїв іншим господарюючим суб’єктам на місця, які належать позивачу, і вказані в додатках до рішення №51, а тому, при такому розвитку подій, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Заявник вважає, що наведені аргументи доводять очевидні та кричущі ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів осіб, котрі звернулися до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Зазначає, що в п.1 позовної заяви позивач навів аргументи та доводи того, що у відповідності до вимог ст.19 та ст.144 Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про рекламу" виконавчий комітет Львівської міської ради не був наділений повноваженнями затверджувати схему впорядкування розміщення зовнішньої реклами на восьми перехрестях м. Львова (приймати оскаржуване рішення від 19.01.2018р. №51). Відтак, на думку позивача, достатніми та підставними є обставини, котрі дозволяють суду застосувати заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради "Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова" від 19.01.2018р. №51.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд відповідно до ч.1 ст.150 КАС України за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Оскаржуваним рішенням відповідача №51 від 19.01.2018 р. «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» виконавчий комітет вирішив затвердити схему впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях вул. ОСОБА_1 - вул. ОСОБА_2 (додаток 1), вул. Володимира Великого- вул. Кульпарківської- вул. ОСОБА_3 (додаток 2), вул. Володимира Великого - вул. Стрийської (додаток 3), вул. Зеленої- вул. Дж. Вашингтона (додаток4), вул. Кукурудзяної - вул. ОСОБА_4 - вул. ОСОБА_5 (додаток 5), вул. Луганської - вул. Зеленої - вул. Пасічної (додаток 6), вул. Стрийської- вул. Наукової- вул. Хуторівки (додаток 7), просп. В. Чорновола - вул. ОСОБА_4 (додаток 8).

Відповідно до п.2 вказаного рішення, відповідальними за забезпечення приведення існуючих рекламних засобів у відповідність до вимог схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях визначено директора департаменту економічного розвитку та рекламорозповсюджувачів. Термін: до 01.05.2018 р.

До матеріалів справи позивачами долучено копії актів про проведення демонтажу спеціальних конструкцій, відповідно до яких рекламні конструкції демонтовано, а відтак зупинення рішення відповідача №51 від 19.01.2018 р. «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» не призведе до відновлення порушених, на думку позивачів, їх прав, але водночас таке зупинення може вплинути на інших рекламорозповсюджувачів. Крім того, як зазначено, термін виконання рішення до 01.05.2018 р., тобто таке не виконується негайно, а відповідно правомірність оскаржуваного рішення суд зможе розглянути у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом на підставі поданих позивачем доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні заяви приватної фірми науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор», приватної фірми науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» про визнання протиправним та нечинним у цілому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження схеми впорядкування розміщення зовнішньої реклами на перехрестях м. Львова» від 19.01.2018р. №51 – відмовити.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Суддя Коморний О.І.