Ухвала суду № 72025908, 05.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

05 лютого 2018 року о 14 год. 30 хв.

Справа № 808/419/18

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року о 14 годині 10 хвилин до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою звернулося Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління» (далі – відповідач), в якому заявник просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління» застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.02.2018.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви до 12 години 00 хвилин 05 лютого 2018 року, шляхом подання до суду оригіналу платіжного документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Станом на 14 годину 30 хвилин 05 лютого 2018 року вимоги ухвали суду від 02.02.2018 не виконані, оригінал платіжного документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. до суду не надано.

05 лютого 2018 року заявником подано клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку ГУ ДФС у Запорізькій області для сплати судового збору.

Разом з тим, подане клопотання суд вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд зазначає, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначенні статтею 283 КАС України, яка є нормою спеціальної дії.

Так, відповідно до ч.3 ст.283 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що строк у 24 години визначений законодавцем як граничний термін, який може надаватись для усунення недоліків заяви органа доходів і зборів, та вказаний строк не може бути продовжений в порядку встановленому статтею 121 КАС України.

Частиною 3 статті 283 КАС України також визначено, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку задоволенню не підлягає.

Щодо твердження заявника, що відмова у задоволенні поданого клопотання позбавить ГУ ДФС у Запорізькій області наданого права на правосуддя, суд зазначає наступне.

У рішенні «Меньшикова проти України» від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п 57, серія А, №93).

Суд зазначає, що вимога щодо сплати судового збору за звернення до суду закріплена на рівні Закону, а тому не дотримання заявником вимог Закону України «Про судовий збір» не може вважатися позбавленням права на правосуддя.

Враховуючи вищенаведене та те, що заявником у встановлений судом строк не усунуто недоліки заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення ГУ ДФС у Запорізькій області заяви та доданих до неї документів.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 241, 248, 256, 283 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку відмовити.

Заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке спеціалізоване монтажне управління» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз’яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя М.С. Лазаренко