Рішення № 72025738, 05.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. справа № 809/1912/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії виплаченої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 та зобов'язання провести позивачу нарахування та виплату компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії виплаченої в травні 2016 згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 задоволено його позов про зобов`язвння ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести майору запасу ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, починаючи з 22.10.2012, з урахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40 відсотків, встановленої постановою Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених виплат. В травні 2016 вищевказану заборгованість за період з 22.10.2012 по квітень 2016 позивачу виплачено, але без виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заборгованості з пенсійного забезпечення. 05.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоплаченої пенсії виплаченої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015. Листом відповідач від 12.12.2017 №1270/Г-15 в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів позивачу відмовлено з посиланням на своєчасну, без порушення строків чи затримки на один і більше календарних місяців виплату пенсії. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсійного забезпечення протиправними.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.01.2018. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.24-26). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що перерахунок та виплату пенсії згідно з рішенням суду від 09.12.2015 проведено у травні 2016. Таким чином, оскільки головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області не порушено порядку та строків виплати пенсії позивачу, правові підстави для зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію відсутні. Вказав на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.01.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив (а.с.30-31).

30.01.2018 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.34-36).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та відповідь на відзив, а відповідач відзив на позовну заяву та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". На пенсійному обліку знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 року в адміністративній справі №346/2357/13-а скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з підвищенням розміру надбавки за вислугу років відповідної категорії військовослужбовців. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести майору запасу ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, починаючи з 22.10.2012, з урахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40 відсотків, встановленої постановою Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії за вислугу років, з урахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 40 відсотків, встановленої постановою Кабінету міністрів україни від 07.11.2007 року №1294, за період з 01 січня 2008 року по 21. жовтня 2012 року - залишено без розгляду (а.с.10-13).

В травні 2016 вищевказану заборгованість за період з 22.10.2012 по 30.04.2016 позивачу виплачено, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.05.2016 №376/Г-15 та розрахунком (а.с. 14-15).

05.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоплаченої пенсії виплаченої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 (а.с. 8).

12.12.2017 відповідач листом №1270/Г-15 в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів позивачу відмовив з посиланням на своєчасну, без порушення строків чи затримки на один і більше календарних місяців виплату пенсії (а.с. 9).

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсійного забезпечення протиправними та у зв`язку з вказаними обставинами звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Беручи до уваги наведені обставини, надаючи правову оцінку цим правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 цього ж Закону встановлює, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що компенсація можлива лише в тому разі, коли пенсія нарахована, але не виплачена.

Отже, неотриманні з вини пенсійного органу суми пенсії, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у разі проведених нарахувань. Проте, таких нарахувань відповідачем у спірному періоді не проводилось, натомість нарахування здійснені на виконання судових рішень у травні 2016 року у розмірі 4 148 грн. 40 коп. та виплачені позивачу, що останнім не заперечується (а.с.4-8).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Івано-Франківська область, 78200);

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитюк Р.В.