Рішення № 72025731, 26.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/2411/17

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- постанову № 35-ю/2005/17 від 19.07.2017р. головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області ОСОБА_4 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 1515600 грн. за порушення абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- припис №85/17-к від 05.07.2017р. головних інспекторів будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи відповідача діяли незаконно, не об’єктивно та упереджено. Зокрема, відповідачем не враховано, що видача замовнику сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об’єкта підтверджує його готовність до експлуатації. При цьому, невнесення такого дозволу до відповідного державного реєстру не можна ототожнювати із його відсутністю, так як це не є виною позивача. Звертає увагу, що 15.06.2017 ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" було отримано сертифікат про готовність об’єкта до експлуатації, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Крім того, зазначає, що про оскаржувані постанову та припис йому стало відомо лише 05.09.2017 після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження щодо їх виконання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.79-81). Зокрема вказала, що в ході перевірки позивачем було надано сертифікат про готовність об’єкта до експлуатації від 22.06.2017. Водночас, згідно службової записки директора Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України в державному реєстрі відсутня інформація про даний сертифікат. Відсутність такого сертифікату свідчить про незаконність проведення позивачем вказаних будівельних робіт, а тому оскаржувані припис та постанова винесені правомірно. Також зазначила, що згідно із інформацією Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України сертифікат від 15.06.2017 позивачу не видавався, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, відповідно наказів на проведення позапланової перевірки від 26.06.2017року №65П та від 03.07.2017 №66П уповноваженими особами ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області була проведена позапланова перевірка на об'єкті будівництва "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул.Європейська,69-а, м.Бердичів", замовник - ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ", про що складено акт перевірки від 05.07.2017року № 1006/7/К/15/006 (а.с.111-119,149-150).

Як зазначено в наказі від 26.06.2017року №65П, проведення такої перевірки було зумовлено дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-9008 від 27.04.2017року.

В ході перевірки, серед іншого, було встановлено, що замовником ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" надано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта серії ІY №165711730236 від 22.06.2017. Згідно службової записки директора Департаменту дозвільних процедур ДАБІ України ОСОБА_6 від 04.07.2017 даний сертифікат ДАБІ не видавався. Замовником експлуатується вказаний об’єкт без прийняття в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (а.с.117).

За результатами перевірки винесено припис №85/17-к від 05.07.2017р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.20) та постанова №35-ю/2005/17 від 19.07.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" штрафу в сумі 1515600,00 грн.(а.с.18-19).

Надаючи оцінку даним правовідносинам, суд враховує наступне.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності " від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону №3038-VI.

Відповідно до статті 13 Закону №3038-VI до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Вказаним порядком визначено, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В пункті 13 Порядку №553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, в даному випадку, відповідач зобов'язаний був провести перевірку лише за обов'язкової участі позивача.

Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 21 Порядку №553 визначено, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Отже, обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.

Проте, як встановлено судом, вказана перевірка була розпочата за участі фізичної особи ОСОБА_7, який не був уповноваженим представником суб'єкту містобудування ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ".

Зокрема, посадовими особами позивача не було звернуто увагу, що довіреність №2906 (а.с.84), яка була надана ОСОБА_7 не містила дати її вчинення, що відповідно до ч.3 ст.247 Цивільного кодексу України свідчить про її нікчемність.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено, що посадовими особами Інспекції перед початком перевірки було належним чином встановлено повноваження ОСОБА_7

Таким чином, вказана позапланова перевірка була проведена без присутності суб'єкта містобудування або його уповноваженого представника, що є порушенням п.9 Порядку №553.

Також суд враховує, що акт перевірки і протокол складалися 05.07.2017 також без участі суб'єкта містобудування або його уповноваженого представника. Будь-які відмітки про отримання даного акту суб'єктом містобудування чи про його відмову від підписання у акті відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2017 супровідним листом №1006-7-18/1859/17 відповідачем надіслано на адресу позивача уніфікований акт, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2017, приписи від 05.07.207 (а.с.88).

Як зазначалось, відповідно до п.21 Порядку №553 надсилання акту та припису передбачено лише у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, тоді як у акті не вказано щодо відмови суб'єкта містобудування від підписання чи отримання акту.

Щодо встановленого в ході перевірки порушення слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону №3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічне положення міститься в п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.39 Закону №3038-VI) .

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч.5 цієї статті).

Як зазначалось, під час перевірки замовником був наданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта серії ІY №165711730236 від 22.06.2017. Згідно службової записки директора Департаменту дозвільних процедур ДАБІ України ОСОБА_6 від 04.07.2017 даний сертифікат ДАБІ не видавався. Таким чином, перевіряючими зроблено висновок, що замовником експлуатується вказаний об’єкт без прийняття в експлуатацію.

При цьому, суд враховує, що вказаний сертифікат було надано неуповноважним представником замовника, а тому не повинен був братись до уваги перевіряючими.

В ході судового розгляду позивачем надано інший сертифікат щодо відповідності закінченого будівництвом об’єкта "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул.Європейська,69-а, м.Бердичів", а саме серії ІV №165171660236, виданий 15.06.2017, тобто який існував на момент проведення перевірки (а.с.21).

Слід зазначити, що даний сертифікат не був предметом позапланової перевірки, за результатами якої прийнято оспорювані рішення.

На запит суду Держархбудінспекція листом від 01.12.2017 №40-702-15/10158 повідомила, що відповідно до даних реєстру документів, інформація щодо видання ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" сертифікату серії ІV №165171660236 від 15.06.2017 відсутня. ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" не зверталось з відповідною заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та видачу сертифікату "Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул.Європейська,69-а, м.Бердичів" відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (а.с.129).

Відповідно до ч.3 ст.180 КАС України якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні наголошувала на тому, що даний сертифікат є підробленим, проте клопотань, передбачених вказаною нормою не заявляла.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінал сертифікату серії ІV №165171660236, виданий 15.06.2017, який містить усі обов’язкові реквізити.

Згідно пояснень представника відповідача ОСОБА_3 звернулось до Головного управління Національної поліції в Житомирській щодо виявлення факту підробки документів та їх використання. Наразі не доведено у встановленому порядку, що даний сертифікат є підробкою.

За таких обставин, суд позбавлений можливості самостійно зробити висновок про фальшивість сертифікату серії ІV №165171660236, виданого 15.06.2017.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі- Порядок №244).

Відповідно до п.19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб’єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби – на підставі пояснень суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Згідно із п.17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб’єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників (п.18 Порядку №244).

Як встановлено судом, про розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке мало відбутись 19.07.2017, позивача було повідомлено листом від 14.07.2017, який надіслано 17.07.2017, а отримано товариством 24.07.2017 (а.с.90-91), тобто відповідачем не дотримано строку повідомлення суб’єкта містобудування, встановленого п.17 Порядку №244.

Відповідно до п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з’ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб’єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб’єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (п.21 Порядку №244).

Як зазначалось, при розгляді справи не враховано, що перевірка відбулась без участі уповноваженого представника суб’єкта містобудування, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вказано про наявність сертифікату серії ІY №165711730236 від 22.06.2017, який був наданий неуповноваженим представником, тоді як у позивача на момент перевірки був наявний сертифікат серії ІV №165171660236, виданий 15.06.2017, по якому будь-які висновки у акті перевірки відсутні.

Враховуючи, що під час перевірки не був присутній уповноважений представник ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" та відповідачем не було належним чином у встановлені строки повідомлено суб’єкта містобудування про час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся при неповному з’ясуванні усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідних частинах передбачає, що Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В п.88 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_8 проти України" (Заява №21722/11) від 9 січня 2013 року (остаточне від 27.05.2013р.) прямо зазначено, що адміністративний або парламентський орган може вважатися "судом" у матеріально-правовому значені цього терміну за його відповідності критеріям, викладеним у справі "Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" (див. рішення у справах "Аргіру ті інші проти Греції" (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15 січня 2009 року, та "Савіно та інші проти Італії" (Savino and Others v. Italy), заяви №№ 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28 квітня 2009 року).

Європейський суд з прав людини зазначає, що особа, яка ініціює застосування певних заходів до особи, повинна бути позбавлена можливості брати участь у прийнятті відповідного рішення, так як це може вплинути на гарантію безсторонності.

Судом встановлено, що головні інспектори будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області ОСОБА_4 і ОСОБА_5 одночасно були особами, які проводили вказану спірну позапланову перевірку відносно позивача, ініціювали застосування до позивача відповідних заходів державного впливу, розглядали власні матеріали перевірки і ухвалювали оскаржувані постанову та припис.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 цієї статті).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати:

- постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області № 35-ю/2005/17 від 19.07.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис Головних інспекторів будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області №85/17-к від 05.07.2017р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення через суд першої інстанції.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 05 лютого 2018 року