Рішення № 72025718, 22.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/2148/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

відповідача - представника - Ліуша Богдана Богдановича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 22 січня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 01 лютого 2018 року. Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

04 вересня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, правонаступником якої є Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Закарпатській області, якою просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року № 0001082204 (1111/07-01-22-04/2340800153/3660).

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 21 вересня 2015 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було повернуто позивачеві, як таку, недоліки якої не були усунуті.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

02 березня 2016 року відповідною ухвалою було відкрито провадження у справі. Мотивуючи свої вимоги позивач та його представник, зокрема, вказали на те, що висновки відповідача щодо допущення не оприбуткування позивачем готівкових коштів не відповідають дійсності, оскільки весь рух готівкових кошів за спірний період був відображений у відповідній книзі розрахункових операцій.

Під час розгляду справи по суті позивач та його представник підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, наведених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих суду письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Зокрема, вказав, що у Книзі позивача обліку розрахункових операцій № 0101007326/Р-2 (яка закінчена 30 жовтня 2014 року) у розділі I "Фіскальні звітні чеки" фіскальні звітні чеки №№ 516-522, 524-528 підклеєні, розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" відсутні записи про рух готівки та суми розрахунків за фіскальними звітними чеками №№ 516-522, 524-528.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 липня 2015 року ГУДФС у Закарпатській області був складений акт фактичної перевірки № 0001158 господарської одиниці - бар "Стариця" суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1. Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637, не оприбутковано у книзі обліку розрахункових операцій 4067,20 грн. готівкових коштів згідно звітів Z за період 31 жовтня 2014 по 06 листопада 2014 року №№ 516-522, 524-528 (а.с.а.с. 31, 32, 67-70).

За результатами перевірки було прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року за № 0001082204, яким за порушення пункту 2 підпункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637 та на підставі статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.3 Податкового кодексу України та пункту 1 абзацу 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" застосовано штрафну санкцію у розмірі 20366 грн. (а.с. 33).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Закарпатський окружний адміністративний суд вважає зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачем у період з 31 жовтня 2014 року по 06 листопада 2014 року було здійснено реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 4067,2 грн., що зафіксовано у відповідних звітах, які в свою чергу містяться у книзі обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 "Р" 2. Даний факт не заперечується сторонами (а.с.а.с. 10-23, 34-36, 78-80).

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637 (далі по тексту - Положення (тут і далі в редакції, що діяло на час виникнення спірних правовідносин)), книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до копії книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 "Р" (а.с.а.с. 10-23, 34-36, 78-80), яка також була надана позивачем в оригіналі та досліджена судом, за період з 31 жовтня 2014 року по 06 листопада 2014 року позивачем було здійснено реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 4067,2 грн., що підтверджується відповідними денними Z звітами. Крім того, у вказаній книзі позивачем проведено, за спірний період, облік отриманої готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень.

У відповідності до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 Податкового кодексу України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до статей 6 частини 2, 19 частини 2 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 КАС України, її частини 2 пунктів 1, 3, 5, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Приймаючи оскаржуване рішення контролюючим органом були порушені (недотримані) вищезазначені у статті 2 КАС України критерії.

Підсумовуючи вищезазначене судом резюмується, що у контролюючого органу не було законодавчо встановлених підстав для застосування до позивача спірних штрафних санкцій, оскільки позивачем законодавчо встановлений обов'язок щодо оприбуткування готівки виконаний.

У відповідності до статті 2 частини 3 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

У відповідності до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірності прийнятого оскарженого рішення.

Зазначені відповідачем аргументи щодо закінчення дії книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 "Р" 2 судом не до уваги не беруться, оскільки не спростовують оприбуткування готівки у спірний період, тобто виконання обов'язку позивача.

Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїс Торіха проти Іспанії" (заява № 18390/91) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевказане, зважаючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2 частиною 3 пунктом 10, 14 частиною 1, 132, 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загарська, будинок 10 "А", ідентифікаційний код 39595916) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року за № 0001082204.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загарська, будинок 10 "А", ідентифікаційний код 39595916) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 487,20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).).

СуддяС.Є. Гаврилко