Рішення № 72025634, 30.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/3415/17

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису №06-12-005/0774-0437 від 12.10.2017р.,

встановив:

Комунальне підприємство "Гранітне-Комунгосп" звернулося з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання незаконними та скасування припису №06-12-005/0774-0437 від 12.10.2017р.

В судовому засіданні представники Комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп", Позивача по даній справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що 12.10.2017року уповноваженою особою Відповідача була проведена позапланова перевірка підприємства, за результатами якої був складений відповідний акт.

На думку представників Позивача, уповноважена особа Відповідача безпідставно зробила висновок про порушення вимог ст.115 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку бувшому працівнику підприємства (ОСОБА_4Л.), призваному на військову службу. Представники Позивача вважають, що трудові відносини ОСОБА_5 були припинені з 01.08.2017року, тобто з терміну закінчення дії трудового контракту, а тому у підприємства відсутній обов'язок щодо продовження виплачувати цій особі середній заробіток. Крім цього, як пояснили представники Позивача, на виконання припису середній заробіток ОСОБА_4 за вересень 2017року був перерахований 12.10.2017року виключно з метою незастосування до підприємства санкцій за невиконання припису.

Представник Відповідача, Управління Держпраці у Житомирській області, проти позову заперечив і пояснив, що дійсно 12.10.2017року уповноваженою посадовою особою була проведена позапланова перевірка Позивача з питань дотримання гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків. За результатами такої перевірки було встановлено порушення вимог ст.115 КЗпП України щодо строків виплати середнього заробітку працівнику підприємства (ОСОБА_4Л.), призваному на військову службу, а саме - середній заробіток за вересень 2017року виплачено лише 12.10.2017року, тобто в день проведення перевірки. Такі порушення Позивачем вимог законодавства про працю стали підставою для винесення оскаржуваного припису про усунення виявлених порушень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку і підстав здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються правовими нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року N877-V (надалі - Закон N877-V), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частини першої статті 6 Закону N 877-V підставою для здійснення позапланового заходу з державного нагляду (контролю), окрім іншого, є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Під час проведення такого позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 12.10.2017року уповноваженою посадовою особою була проведена позапланова перевірка Позивача з питань дотримання гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків. За результатами такої перевірки був складений акт перевірки №06-12-005/0774, в якому зафіксовано порушення вимог ст.115 КЗпП України щодо строків виплати середнього заробітку працівнику підприємства (ОСОБА_4Л.), призваному на військову службу, а саме - середній заробіток за вересень 2017року виплачено лише 12.10.2017року, тобто в день проведення перевірки. (а.с.9-14).

Таке порушення Позивачем вимог законодавства про працю стали підставою для винесення оскаржуваного припису про усунення виявлених порушень (а.с.15).

Правомірність призначення Відповідачем вказаної позапланової перевірки та правомірність її проведення Позивачем не оскаржується, а тому відповідно до вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно щодо правомірності оскаржуваного припису №06-12-005/0774-0437 від 12.10.2017р.

Позивач та його представники в суді зазначили, що трудові відносини підприємства та ОСОБА_6 ґрунтувалися на строковому контракті від 01.08.2016року та були припинені за закінченням строку цього контракту з 01.08.2017року. По цій причині, на думку представників Позивача, гарантії щодо виплати ОСОБА_4 середнього заробітку у зв'язку із призовом на військову службу, передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, обмежені виключно строком його трудових відносин з підприємством, а тому вважають, що у підприємства відсутній обов'язок виплачувати середній заробіток ОСОБА_4 за вересень 2017року і в подальшому.

Такі доводи Позивача та його представників в суді не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на таке.

Безспірно, як зазначено в дослідженому судом контракті від 01.08.2016року, ОСОБА_6 був призначений на посаду керівника Комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп" Гранітнинської селищної ради Малинського району на період з 01.08.2016року по 31.07.2017року (а.с.16-21).

Як зазначено в дослідженому судом контракті про проходження громадянами України військової служби, 26.02.2017року ОСОБА_6 був укладений такий контракт з Міністерством оборони України на період дії особливого періоду до оголошення демобілізації (а.с.72-75).

Одночасно, згідно розпорядження Гранітненського селищного голови від 27.02.2017року №04/02-06 ОСОБА_5 згідно із ст.119 Кодексу законів про працю України був увільнений від виконання обов'язків "директора комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп" з 26.02.2017року на час несення військової служби за контрактом в особливий період, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, із збереженням посади та середнього заробітку" (а.с.22).

Зазначене свідчить, що вказаними розпорядженням селищного голови, як уповноваженої особи роботодавця, підтверджено збереження (продовження) трудових відносин з ОСОБА_6 на весь час несення військової служби за контрактом в особливий період.

По цій причині є безпідставними доводи представників Позивача щодо незбереження з 01.08.2017року за ОСОБА_6 вказаного місця роботи, посади і середнього заробітку на даному комунальному підприємстві.

Більш того, представники Позивача не надали суду жодних належних та допустимих доказів того, що мало місце звільнення ОСОБА_6 та що в день такого звільнення працівникові видано належно оформлену трудову книжку і проведено розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Позовні вимоги Позивача зумовлені виключно безпідставним неврахуванням вимог ст.119 Кодексу законів про працю України.

Як зазначено в ч.3 ст.119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із Законом України від 20.05.2014 р. N 1275-VII дію частини третьої статті 119 поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 р. були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 р. N 303 "Про часткову мобілізацію".

За приписами вказаної правової норми законодавець таким особам, призваним на військову службу, гарантує збереження місця роботи, збереження посади і збереження середнього заробітку за попереднім місцем роботи.

Винятки із цього правила викладені в частинах п'ятій та шостій ст.119 цього Кодексу. Законодавець прямо зазначає, що гарантії, визначені у частині третій цієї статті, в частині щодо збереження місця роботи та посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування, строк повноважень яких закінчився.

Жодних винятків щодо незбереження особам, призваним на військову службу, середнього заробітку за попереднім місцем роботи законодавець взагалі не передбачає.

Тобто, лише за умови, що посада "директора комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп" підлягала б віднесенню до виборної посади в органах місцевого самоврядування, строк повноважень яких закінчився, за ним (ОСОБА_6Л.) така виборна посада та таке місце роботи не зберігалося, але середній заробіток підлягав збереженню та виплаті на весь термін такої військової служби.

Безпідставними є також доводи представників Позивача з посиланням на роз'яснення директора Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики, директора юридичного департаменту цього ж Мінсоцполітики та департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА (а.с.30-32).

Жодна із вказаних посадових осіб не наділена правом трактування та роз'яснення положень чинного законодавства, а тому такі роз'яснення судом до уваги не приймаються.

Інших доводів для обґрунтування позовних вимог Позивачем не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягненню судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Комунального підприємства "Гранітне-Комунгосп" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису №06-12-005/0774-0437 від 12.10.2017р. відмовити.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 05 лютого 2018 року