Ухвала суду № 72025631, 06.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2018 року 16год.30 хв. 804/972/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., перевіривши заяву Офісу великих платників податків ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс",-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків ДФС про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс".

Одночасно в заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідною заявою.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у ст. 5 цього Закону.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виходячи зі змісту ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин, заявник зобов'язаний додати до заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом.

При цьому, вирішуючи по суті заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", органи Державної фіскальної служби України не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 року у справі № К/9901/854/17.

Крім викладеного, суд не може взяти до уваги посилання заявника на повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі № 05-17/148 від 12.01.2018 року, № 05-17/239 від 22.01.2018 року про зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, з огляду на те, що даними листами заявник не підтвержив наявність обставин щодо зупинення здійснення платежів станом на момент звернення до суду (06.02.2018 року) й не вказав про вчинення будь-яких дій спрямованих на розблокування рахунку і сплати належної суми судового збору.

Крім того, податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатніх для сплати судового збору у справі № 804/972/18 коштів (подання службових записок), а також результати зазначених заходів.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Таким чином, останньому, за подання вказаної заяви необхідно сплатити судовий у розмірі 1762,00 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: УДКСУ Чечелівському районі м. Дніпра;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;

Рахунок:31210206784008;

Банк отримувача : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області;

Код банку отримувача (МФО): 805012;

код бюджетної класифікації доходів: 22030101.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", а саме: у розмірі 1762,00 грн.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків (ч. 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву Офісу великих платників податків ДФС про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" - залишити без руху.

Встановити заявнику строк до 10 год. 30 хв. 07 лютого 2018 року для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Попередити заявника, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко