Ухвала суду № 72023365, 22.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38424/14-к

Провадження № 1-кс/761/15388/2014

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2014 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участю секретаря Шніт О.М., прокурора Харченка Д.О., підозрюваної ОСОБА_1, її захисника Костюченко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014100100014222, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Городня Чернігівської області, громадянка України, циганка, освіти не має, не працює, у шлюбі не перебуває, проживає без реєстрації та постного місця мешкання, судима у 2013 році Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.296 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнилася 03.07.2014,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва Харченком Д.О. клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Бовнегра І.В. про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.12.2014 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, яке здійснено за наступних обставин.

20.12.2014 приблизно о 03.30 год. ОСОБА_1 спільно з іншою особою, перебуваючи на площі Перемоги у м. Києві, побачили раніше невідомого ОСОБА_5, у зв'язку з цим у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу підозрювана та інша особа наблизились до потерпілого, спільник ОСОБА_1 приставив до тіла потерпілого невідомий предмет та став погрожувати фізичною розправою. ОСОБА_1 тим часом дістала з кишені потерпілого мобільний телефон «ЕлДжи», вартістю 3500 грн., гроші у сумі 350 грн. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення вказані особи зникли.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрювана покладалася на рішення суду, підтвердила обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, також повідомила, що з 2007 року не має будь-якого місця проживання, ночує в електричках, на вокзалі, джерелом її доходу є жебракування.

Захисник просила застосувати до її підзахисної запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрювану, її захисника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення беззаперечного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Зокрема, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції. Обґрунтованою є підозра у вчиненні кримінального злочину, яка передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених слідчим ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягалася до кримінальної відповідальності, відбувала покарання у місцях позбавлення волі, не має будь-якого місця мешкання. З метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, підозрювана може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Також підтверджується матеріалами клопотання ризик того, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь-якого легального джерела доходів підозрювана не має.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1, передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Бовнегра І.В. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою визначити по 16 лютого 2015 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі сорока розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Бовнегра І.В., прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч