Ухвала суду № 72022356, 02.02.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/2/18

провадження № 2-о/578/19/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2018 року смт Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Косар А.І., перевіривши виконання вимог статей 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/ за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

У заяві заявник просить постановити рішення, яким встановити факт, що померлі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, помер 30 квітня 1968 року в смт Краснопілля Сумської області, і ОСОБА_2 (до шлюбу Коломієць) ОСОБА_3, яка народилась 06 листопада 1903 року в с. Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, померла 24 лютого 1990 року в смт Краснопілля Сумської області, є її батьками.

09.01.2018 ухвалою судді заява залишена без руху, з підстав невідповідності вимогам статей 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України /далі – ЦПК України/, надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Завірену належним чином копію ухвали судді від 09.01.2018 ОСОБА_1 отримала особисто 11.01.2018, що підтверджується роздруківкою відстеження руху відправлення №4240001192685.

Разом з тим протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали від 09.01.2018 заявник не усунула недоліки: подана заява датована і відправлена, як зазначено у штампі на поштовому конверті, 29.01.2018, з пропуском визначеного судом строку, і до суду заявник з клопотанням про поновлення чи продовження вказаного строку не звернулася.

Крім того, однією з підстав залишення заяви без руху ухвалою від 09.01.2018 була відсутність вказівки на те, які саме юридичні наслідки породжує факт, про встановлення якого просить заявник.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Однак заявником в уточненій заяві не усунено вказаний вище недолік, та не зазначено, виникнення, зміна чи припинення яких саме особистих чи майнових прав заявника пов’язані із встановленням факту.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 12, частини першої статті 20 ЦПК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Згідно з частиною першою статі 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

У визначений строк недоліки заяви не усунуті, клопотань про продовження строку на усунення недоліків заяви на адресу суду не надійшло.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає поверненню.

Керуючись статтями 175, 185, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин -вважати неподаною і повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області (підпункти 8, 15.5 пункту1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).

Суддя А. І. Косар