Ухвала суду № 72021131, 02.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/513/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко В.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА» (Відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (Відповідач 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним,

У С Т А Н О В И В:

02.02.2018 судом відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА» (Відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (Відповідач 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним.

01.02.2018 судді передано, зокрема заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на фруктосховище і трансформаторну підстанцію № 7708, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, с. Тернівка, вул. Балаклавська, 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, опис об'єкта: фруктосховище А, заг. площею 4602,1 кв.м.; прибудова, а; навіс, а1; навіс, а2; сходи, -; сходи, -; сходи, -; вагова, Б, заг. площа 29,00 кв.м.; навіс, б; будівля прохідної, В, заг. площа 61,90 кв.м.; убиральня, Г; склад, Д, заг. площа 65,00 кв.м.; огородження, -; замощення, -, що належить на праві власності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА» (74621, Херсонська обл., Горностаївський район, село Огильне, пров. Шкільний, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 3226729).

За наслідками розгляду відповідних матеріалів суд прийшов таких висновків.

Подана заява відповідає вимогам щодо забезпечення доказів, які містяться у Главі 10 ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

П. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст..ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на Нерухоме майно, є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майнодо вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання недійсним договору іпотеки, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на: Реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 6613185000; Об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди фруктосховища, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об'єкта: опис: фруктосховище А, заг. площа 4 602,1 кв.м.; прибудова, а; навіс, а1; навіс, а2; сходи, -; сходи, -; сходи, -; вагова, Б, заг. площа 29,00 кв.м.; навіс, б; будівля прохідної, В, заг. площа 61,90 кв.м.; убиральня, Г; склад, Д, заг. площа 65,00 кв.м.; огородження, -; замощення, -; Адреса: АДРЕСА_2

При вирішенні питання про застосування заходу забезпечення позову судом враховано, положення п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а саме, що позивач ОСОБА_2 не має зареєстрованого в установленому порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а тому з метою забезпечення збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, необхідним є застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При вирішенні питання розміру зустрічного забезпечення судом враховано заявлене клопотання позивача стосовно внесення заявником на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осбі, що в грошовому еквіваленті становить 17 620, 00 грн (сімнадцять тисяч шістсот двадцять грн. 00 коп).

Водночас, враховуючи обставини справи, зокрема те, що ціна позову складає 1 933 580,00 грн (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят грн. 00 коп), захід зустрічного забезпечення, який визначено заявником в розмірі 17 620, 00 грн, є неспівмірним із таким заходом забезпечення позову як накладення арешту на майно у межах цієї цивільної справи.

З огляду на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову суттєво обмежує правомочність власника щодо розпоряджання своїм майном на власний розсуд та ураховуючи конкретні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підстави і предмет позову та дані про майновий стан позивача ОСОБА_2, який не надав доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові, суд вбачає підстави для застосування зустрічного забезпечення в розмірі, що становить 5% від ціни позову.

Оскільки визначена позивачем ціна позову становить 1 933 580,00 грн, то ОСОБА_2 повинен внести на депозитний рахунок суду 96 679,00 грн (дев'яносто шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн 00 коп).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА» (Відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (Відповідач 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити частково.

Накласти арешт на: Реєстраційний номер об'єкта нерухомості: НОМЕР_1; Об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди фруктосховища, об'єкт житлової нерухомості: ні; Опис об'єкта: опис: фруктосховище А, заг. площа 4 602,1 кв.м.; прибудова, а; навіс, а1; навіс, а2; сходи, -; сходи, -; сходи, -; вагова, Б, заг. площа 29,00 кв.м.; навіс, б; будівля прохідної, В, заг. площа 61,90 кв.м.; убиральня, Г; склад, Д, заг. площа 65,00 кв.м.; огородження, -; замощення, -; Адреса: АДРЕСА_2.

Дані стягувача: ОСОБА_2 (125414, Російська Федерація (Росія), АДРЕСА_1, податковий номер: НОМЕР_2).

Дані боржника 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА», 74621, Херсонська обл.., Горностаївський район, село Ольгине, пров. Шкільний, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 32267295.

Дані боржника 2: Публічне акціонерне товариство Банк «МОРСЬКИЙ», 99001, Україна, м. Севастополь, вулиця Брестська, будинок 18, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 20748213.

Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (125414, Російська Федерація (Росія), АДРЕСА_1, податковий номер: НОМЕР_2), внести на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва грошові кошти в сумі 96 679,00 грн (дев'яносто шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн. 00 коп).у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Роз'яснити, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали - один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Копію ухвали направити сторонам та уповноваженим органам для виконання.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Суддя В. Шевченко