Ухвала суду № 72018419, 04.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/7959/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Горновій А.О.,

за участю: представника позивача ПАТ «ВТБ Банк» - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Одеська регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

17 лютого 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на те, що 30.05.2008 року між банком та ОСОБА_6 було укладено Генеральну угоду №36 та Генеральну угоду №37, відповідно до яких позивач зобов’язався надати відповідачу кредити в межах суми, що не перевищує встановлений генеральними угодами ліміт, а ОСОБА_6 зобов’язався користуватись наданими кредитними коштами на умовах, встановлених кредитними договорами та відповідати за виконання зобов’язань.

02.06.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6, як ФОП, було укладено кредитний договір згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 2 000 000 гривень строком до 08.06.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22% річних.

27.06.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 200 000 доларів США строком до 28.06.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних.

18.08.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 200 000 доларів США строком до 08.08.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних.

У якості забезпечення виконання зобов’язань за вказаними кредитними договорами між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_7 було укладено договори поруки від 02.06.2008 року, від 27.06.2008 року та від 18.08.2008 року, відповідно до яких остання приймає на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_6, які виникають у нього з умов кредитних договорів.

Також в якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 передав в іпотеку банку домоволодіння, що знаходиться за адресою: м.Одеса вул. Червоних зір, 7/1.

Однак, відповідач ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_7 своїх зобов’язань належним чином не виконують, кошти у встановлені договорами розмірах та строки до банку не надходять, внаслідок чого у них виникла заборгованість за кредитним договором від 02.06.2008 року у сумі 2 106 763,22 гривень, за кредитним договором від 27.06.2008 року 1 439 339,02 доларів США, за кредитним договором від 18.08.2008 року у сумі 1 494 990,68 доларів США.

На підставі зазначеного ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із позовом та просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.05.2008 року.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2013 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення місцевого суду, та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідачі по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явилися, але про розгляд справи вони сповіщалися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними судових повісток. Від відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням його представника у відпустці, однак, документів підтверджуючих дані обставини ним надано не було. Тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка в апеляційний суд не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, запереченння на апеляцію представника ПАТ «ВТБ Банк» - ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, між між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитні договори від 02.06.2008 року, 27.06.2008 року та 18.08.2008 року згідно умов якого банк надав відповідачу грошові кошти. Відповідач в свою чергу зобов'язався у встановлені кредитним договором строки повернути кредити та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

У якості забезпечення виконання зобов’язань за вказаними кредитними договорами між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_7 було укладено договори поруки від 02.06.2008 року, від 27.06.2008 року та від 18.08.2008 року, відповідно до яких остання приймає на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_6, які виникають у нього з умов кредитних договорів.

Також в якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 передав в іпотеку банку домоволодіння, що знаходиться за адресою: м.Одеса вул. Червоних зір, 7/1.

Однак, відповідачі не виконують належним чином своїх зобов'язаннь за кредитними договорами та не дотримуються термінів повернення наданого кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем на адресу відповідачів 02.12.2011 року була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами, також повідомлено, про можливість звернення позивача до суду з позовом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зазначеної вимоги (т.1 а.с. 89).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотеко держатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, перевірив усі докази по справі та зробив вірний висновок про звернення стягнення на предмет іпотеки домоволодіння, що знаходиться за адресою м. Одеса вул. Червоних зір 7/1, загальною площею 351,4 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,0541 га, що знаходиться за адресою м.Одеса вул.Червоних Зір, 7/1, в порядку застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» по договору іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 02.06.2008 року, від 27.06.2008 року та від 18.08.2008 року.

Доводи ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_8

ОСОБА_2