Постанова № 72017544, 31.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/989/18

Номер справи місцевого суду: 509/675/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді – Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

з участю секретаря судового засідання – Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року,

встановила:

17.02.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року ОСОБА_2 надано кредит в сумі 29200 доларів США строком до 13.07.2027 року. У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки. У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не виконує своїх зобов’язань за кредитним договором від 13.07.2007 року в повному обсязі, станом на 15.12.2014 року виникла заборгованість в розмірі 26945,72 доларів США., з яких: заборгованість за кредитом – 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками – 3643,90 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання – 1742,92 доларів США, заборгованість за комісією за користування кредитом -992,80 доларів США, штраф (фіксована частина) - 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) – 1282, 37 доларів США, яку ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено у повному обсязі та стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» зазначену заборгованість. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.03.2017 року змінено в частині розміру стягнутої заборгованості та вирішено стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року станом на 15.12.2014 року в розмірі 27 468,42 грн. та 25 202,80 доларів США, що станом на 15.12.2014 року за офіційним курсом НБУ становить 397 196,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками – 3643,90 доларів США; пеня за прострочення виконання зобов’язання – 27 468,42 грн., заборгованість за комісією - 992,80 доларів США, штраф (фіксована частина) - 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) – 1282, 37 доларів США. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду в частині стягнення в солідарному порядку з неї заборгованості скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не враховано збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладання ОСОБА_4 без повідомлення ОСОБА_3 та отримання її згоди у встановленому законом порядку додаткової угоди з ПАТ «Приват Банк», відповідно до якої відсоткова ставка змінилася з 10,08% закріпленої в договорі на 12,7%, та відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, починаючи з 29.10.2008 року ПАТ «Приват Банк» в односторонньому порядку змінив розмір відсоткової ставки на 13,2%, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. Також ОСОБА_3 вважає, що враховуючи ту обставину, що з моменту виникнення порушеного права Банку минуло більше ніж шість місяців, встановлених ч. 4 ст. 559 ЦК України, правовідносини ОСОБА_3 за договором поруки є припиненими.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду в повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції вставив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 29200 доларів США. Відповідач зобов’язався до 13.07.2027 року повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а також комісію та інші суми передбачені договором. Наданий ОСОБА_2 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_3, що підтверджується відповідним договором поруки від 13.07.2017 року.

ОСОБА_2 у повному обсязі, не виконує своїх зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку із чим станом на 15.12.2014 року має заборгованість за кредитом в розмірі 26945,72 дол. США., з яких: заборгованість за кредитом – 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками – 3643,90 доларів США; пеня за прострочення виконання зобов’язання – 1742,92 доларів США, заборгованість 992.80 доларів США заборгованість за комісією, штраф (фіксована частина) - 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) – 1282, 37 доларів США., що підтверджено розрахунком банку.

Наданий ОСОБА_2 кредит був забезпечений договором поруки між банком та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе солідарну відповідальність із ОСОБА_2 за невиконання кредитного договору.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Частиною 2 ст. ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення заборгованості є законними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду щодо наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 виходячи з наступного.

Відповідно до договору кредиту, розмір відсоткової ставки закріплений в розмірі 10,08 %.

В той же час відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи зазначено, що починаючи з 29.10.2008 року ПАТ КБ «Приват Банк» в односторонньому порядку змінив розмір відсоткової ставки на 13,2%. ОСОБА_4 без повідомлення ОСОБА_3 та отримання її згоди у встановленому законом порядку, уклав додаткову угоду з ПАТ КБ «Приват Банк», відповідно до якої відсоткова ставка змінилася з 10,08% закріпленої в договорі на 12,7%.

Колегія суддів проаналізувавши зміст ч. ст. 559 ЦК України, дійшла висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в зв'язку із укладенням Додаткового договору та суттєвим збільшенням обсягу майнової відповідальності ОСОБА_3, як поручителя, порука припиняється відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи визнання поруки припиненою, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для солідарного стягнення з заборгованості за кредитним договором, у зв’язку з чим на підставі п.п.1, 3, 4 ст.376 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені зазначених позовних вимог.

Кріт того колегія суддів зауважує наступне.

Згідно ст. 370 ЦПК України , якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Апелянт ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 присутня не була.

Отже у відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 370 ЦПК України, рішення апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, підлягає скасуванню.

Крім того відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, а саме судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 понесені останньою та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року та розподілу судових витрат – скасувати та ухвалити в цій частині нове.

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

В іншій частині рішення – залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року, в частині солідарного стягнення ОСОБА_3 – скасувати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 4019,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.02.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_5