
Справа № 500/5333/16-ц
Провадження № 2/500/812/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2018 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_4
до
ОСОБА_5
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради
про
визначення місця проживання дитини
та зустрічним позовом
ОСОБА_5
до
ОСОБА_4,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
органу опіки та піклування ОСОБА_6 міської ради
про
визначення місця проживання дитини
В С Т А Н О В И В:
Позивач в судове засідання не з'явився, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, про причину неявки не повідомив. Представник позивача пояснив, що свідоцтвом серії 1-ЖД №206349, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_6 міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 3 від 08 січня 2010 року сторони є батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2013 року дитина періодично проживала у кожного з батьків, а з 19 грудня 2015 року дитина проживає разом з позивачем, у зв?язку із чим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради за № 01/21-372 від 01 березня 2016 року з урахуванням добровільної передачі дитини відповідачем через відсутність належних умов для проживання та проведення ремонту у квартирі дитина до 01 вересня 2016 року дитина проживала з позивачем. Разом із тим у травні 2016 року відповідач забрала дитину із дитячого садка і вихала з м. Ізмаїла, де була відсутня довгий період часу, що завадило початку навчання у загальноосвітній школі. Через неналежну поведінку та ставлення до дитини висновком органу опіки та піклування за № 01/21-1694 від 30 вересня 2016 року місцем проживання дитини встановлене з позивачем, а для участі у вихованні рішенням органу опіки та піклування за № 01/21-195 від 09 лютого 2017 року відповідачеві надано один раз на тиждень у суботу з 12 години до 18 години у присутності батька на нейтральній території. Разом із тим відповідач порушує вказаний порядок, з урахуванням чого просить встановити місце проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, звернулась із зустрічною позовною заявою та пояснила, що вказану дитину вона передала позивачеві на час ремонту квартири, а після того, як їй не надавали можливість бачитись з донькою у дитячому закладі, вона з дитиною з метою оздоровлення виїхала за межі ОСОБА_6. В наступний час вона має житло за договором дарування від 10 грудня 2004 року за адресою квартири 7 будинку 36 по вул. адмірала Холостякова м. Ізмаїла, має роботу за вільним графіком, у зв?язку із чим, з посиланням на Декларацію прав дитини та правові висновки Верховного суду України просить визначити місце проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з відповідачем за її місцем проживання.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування ОСОБА_6 міської ради з посиланням на висновок органу опіки та піклування від 30 вересня 2016 року місцем проживання дитини встановити з батьком.
Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими, що тягне за собою відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Свідоцтвом серії 1-ЖД №206349, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_6 міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 3 від 08 січня 2010 року сторони є батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до вимог ст. 161 ч.1 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Наявність у позивача права власності на житло за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова 1-б, що складається в цілому з будинку житловою площею 95,2 кв.м. та господарсько-побутових приміщень, підтверджене договором дарування частини житлового будинку від 15 листопада 2002 року.
Наявність у відповідача права власності на житло за адресою №36 по вул. адмірала Холостякова м. Ізмаїла Одеської області, що складається з 3/50 частин житлового будинку з господарсько-побутовими приміщеннями, підтверджене договором дарування від 10 грудня 2004 року.
В наступний час кожна із сторін має постійну роботу, доходи по якій надають можливість для належного утримання дитини. Вказані обставини сторони визнать доведеними.
Разом із тим посилання відповідача на норми Декларації прав дитини та висновки Верховного суду України щодо необхідності залишатись дитині з матір?ю, суд з урахуванням обставин у даній справі досліджує в порядку виконання батьками дитини своїх обов?язків, передбачених ст. 150 СК України.
За предметом спору у даній справі суд досліджує обставини, що підтверджують піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: забезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що позитивно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; виявлення інтересу до її внутрішнього світу; створення умов для отримання нею освіти.
Через проживання дитини з матір?ю, батько дитини за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2014 року є платником аліментів в розмірі 350 грн. щомісяця з 20 лютого 2014 року до 29 грудня 2027 року, що підтверджене розрахунком державного виконавця про наявність заборгованості.
Після розірвання шлюбу за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2013 року дитина періодично проживала у кожного з батьків, а з 19 грудня 2015 року дитина проживає разом з позивачем, у зв?язку із чим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради за № 01/21-372 від 01 березня 2016 року з урахуванням добровільної передачі дитини відповідачем через відсутність належних умов для проживання та проведення ремонту у квартирі дитина до 01 вересня 2016 року проживала з позивачем.
Вказані обставини під час знаходження в дитячому садку «Гвоздичка» підтвердила свідок ОСОБА_9 щодо емоційного стану дитини на час її влаштування до дитячого закладу та поліпшення стану через систематичне знаходження в дитячому колективі. Також пояснила, що за період знаходження дитини у вказаному закладі з 03 березня 2016 року по 10 травня 2016 року, що також підтверджене довідкою за № 10/01 від 23 травня 2016 року, вихованням, навчанням та забезпеченням перебування в закладі займався батько дитини, а мати дитини за цей період в закладі не з?являлася.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вихованням дитини у час її перебування з відповідачем займалась няня, яка через відсутність коштів не мала можливість доглядати дитину, у зв?язку із чим дитину взяв до себе позивач, який влаштував дитину до дитячого садочку та на підготовчі курси до школи, а в наступний час займається виховання доньки, яка навчається у загальноосвітній школі.
Разом із тим у травні 2016 року відповідач забрала дитину із дитячого садка і виїхала з м. Ізмаїла, де була відсутня довгий період часу, що завадило початку навчання у загальноосвітній школі.
Долученою до матераілів справи документацією підтверджено, що відповідач без узгодження з позивачем виїхала з дитиною поза місцем постійного проживання, в результаті чого позивач був вимушений звертатись до поліції 10 травня 2016 року.
Через неналежну поведінку та ставлення до дитини висновком органу опіки та піклування за № 01/21-1694 від 30 вересня 2016 року місцем проживання дитини встановлене з позивачем, а для участі у вихованні рішенням органу опіки та піклування за № 01/21-195 від 09 лютого 2017 року відповідачеві надано один раз на тиждень у суботу з 12 години до 18 години у присутності батька на нейтральній території.
Разом із тим в судовому засіданні досліджені носії цифрової інформації, де визначено про сповіщення позивачем відповідача для зустрічі з дитиною у встановлений час, на що відповідач відмовлялась з мотивуванням через зайнятість, а також про відмову дитини йти до матері під час зустрічі. З урахуванням вказаного долучені до матеріалів справи фото світлини та докази про купівлю іграшок, одягу та взуття суд не досліджує в якості переваги однієї із сторін в частині виховання сторонами своєї дитини.
Вказані обставини суд визначає як такі, що визнають недостатніми посилання відповідача на норми Декларації прав дитини та висновки Верховного суду України щодо необхідності залишатись дитині з матір?ю. Вказані посилання є декларативними, а фактичні обставини підтверджують спричинення ускладнень між відповідачем та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.
З урахуванням вказаного суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо залишення дитини з батьком, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
В И Р І Ш И В:
Первісні позовні вимоги задовольнити.
Встановити місце проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_8.
У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_11
Судове рішення № 72015040, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/5333/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: