Ухвала суду № 72014954, 05.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/15985/17

Провадження № 2/520/722/18

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

05.02.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси заяву ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення суми заборгованості, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення суми заборгованості. Разом з позовною заявою ТОВ «Кей-Колект» подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, мотивуючи заяву тим, що неприйняття заходів по забезпеченню позову у вигляді арешту призведе до утруднення або неможливість виконання рішення суду в майбутньому. В заяві про забезпечення позову просили накласти арешт на наступне:

- грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

- 3-хкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3;

- 3-хкімнатну квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3;

- квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 50,5 кв.м., що належить ОСОБА_4;

Представник позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - у підготовче судове засідання не з'явився, належним чином завчасно повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся. З’явився представник відповідача ОСОБА_5, яка просила відмовити у забезпеченні позову, мотивуючи тим, що при розгляді справи по суті буде просити застосувати строки позовної давності, окрім того немає остаточної суми заборгованості з огляду на те, що відповідач частково сплачував борг, та не ухиляється від участі у судових засіданнях, тому вважає недоцільним накладення арешту.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись. З’явився представник двох відповідачів ОСОБА_6, яка просила відмовити у забезпеченні позову, мотивуючи тим, що позивачем не було дотримано строків звернення з вимогою про виконання зобов’язання за договором поруки, тому термін дії договору поруки сплив, та немає підстав в накладенні арешту.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи представників відповідачів, суд вважає, що заява ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.149 ЦПК України – суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов’язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Положеннями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особувідповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом із тим, позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Позивач просить накласти арешт на усі грошові кошти відповідачів, але доказів існування рахунків у банківських установах на ім’я відповідачів, наявності грошових коштів суду не надано.

Окрім того, позивач просить накласти арешт повністю на дві квартири, однак із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2017 року вбачається, що зокрема ОСОБА_3 належать тільки частки у вищевказаних квартирах.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак в матеріалах справи відсутня грошова оцінка майна відповідачів, що унеможливлює вирішити питання співмірності вимог.

Матеріали поданої заяви не містять жодних доказів з приводу вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження свого нерухомого майна, хоча сам договір про надання споживчого кредиту був укладений у 2007 році, відповідачам було відомо про наявність заборгованості, але будь-яких дій з приводу відчуження майна вони не здійснювали по теперішній час, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 151 - 153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення суми заборгованості – відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Гниличенко М. В.