Ухвала суду № 72014529, 05.02.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5475/17

Провадження № 2-а/500/37/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

за участю секретаря – Нікітіної Ю.П.,

за участю: позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі в загальному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобов’язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить: зобов'язати виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради внести запис до реєстру територіальної громади міста Ізмаїл про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 25 березня 1987 року по теперішній час; або зобов'язати виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради внести зміни до реєстру територіальної громади міста Ізмаїл, виключивши інформацію про виписку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири 12 будинку 1-а у місті Ізмаїл, з 24 грудня 1997 року.; стягнути матеріальну та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні позивач повідомила, що про зняття її з реєстрації з її квартири, їй стало відомо у 1998р. та про порушення своїх прав позивачу стало відомо у 1998 році, оскільки листом ОСОБА_3 паспортної реєстраційної міграційної роботи УМВС України в Одеській області за №0-71 від 14.05.1998р. її було повідомлено про правомірність виписки на підставі рішення суду та повідомлення слідчого ізолятору.

У відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на пропуск строку звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом з огляду на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще в 2003р., про що останній зазначає у позові.

24.01.2018р. позивач надав заяву про поновлення строку позовної давності, посилаючись на те, що строк давності пропущений нею з поважних причин. Так, вироком Ренійського районного суду Одеської області від 14.05.1997р. по справі №1-2/97 її було засуджено до покарання у виді позбавлення волі. За постановою Президіуму Одеського обласного суду від 25.02.1998р. вона була звільнена та після звільнення їй стало відомо, що її виписали з квартири, звільнили з роботи, виключили зі списків виборців. Вона зверталася по усяким інстанціям (міську, обласну, генеральну прокуратуру) з приводу порушення її прав. 05.08.2014р. вона звернулася до Президента України. ЇЇ звернення було перенаправлено для вирішення до прокурора Одеської області. У 2016р. вона звернулася до прокуратури Одеської області щодо надання інформації по розгляду її звернення. 25.07.2016р. вона отримала від начальника обласної прокуратури лист, що відповідно до ст.ст.303-307 КПК України вона має право на звернення до суду на бездіяльність посадових осіб. 23.11.2016р. вона звернулася до начальника головного управління поліції в Одеській області з письмом про поновлення її реєстрації та про факт зловживання службовим становищем. Також, у 2003р. вона зверталася до зам. Начальника ГВ УМВС України в Одеській області, який наголосив, що вона зареєстрована за зазначеною адресою, однак у відповіді №591 від 18.06.2003р. було зазначено, що за даними адресно-довідкової картотеки ОСОБА_1 значиться виписаною з свого місця проживання.

30.01.2018р. представником відповідача надано суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом, на спірні правовідносини розповсюджуються норми КАС України щодо встановлення шестимісячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів у 2003 (про що нею зазначено у позовній заяві), отже, строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 пропущений.

В судовому засіданні позивач просив поновити їй строк звернення до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити позов без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно будинкової книги та паспорту громадянина України серії КЕ 163202 позивач була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.03.1987р.

Листом Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області №432-Д від 06.04.1998 ОСОБА_1 повідомлено про те, що її було виписано з квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14.05.1997р. та повідомлення слідчого ізолятора.

ОСОБА_3 паспортної реєстраційної міграційної роботи УМВС України в Одеській області за №Д-71 від 14.05.1998р. позивача було повідомлено про правомірність виписки на підставі вироку, який вступив в силу.

Листами ОСОБА_3 паспортної реєстраційної та міграційної роботи УМВС України в Одеській області від 18.09.2000р. та від 12.09.2002р. позивача повідомлено про обґрунтованість її виписки з квартири.

Листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за №Д-437 угл від 03.11.2016р. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015р. №888-VІІІ повноваження ДМС у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб з 04.04.2016р. делеговані органам місцевого самоврядування як органам реєстрації, що здійснюють реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Та рекомендовано звернутися з документами, що підтверджують її право на проживання в житлі та незаконність зняття з реєстрації 24.12.1997р. за адресою: м. Ізмаїл, вул.. Перекопської дивізії, б. 1-а, кв. 12, до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради для прийняття рішення.

Крім того, згідно позовної заяви, заяви про поновлення строку позовної давності та доданих до заяв документів, усних пояснень позивача, з приводу порушення її прав щодо прописки/реєстрації місця проживання ОСОБА_4 зверталася до Міністра МВС України (2000р.), Президента України (2002р.), Уповноваженого ВР з прав людини, ОСОБА_3 паспортної реєстраційної та міграційної роботи УМВС України в Одеській області (1998р., 2002р.), ОСОБА_3 у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Одеській області (2011р.), ГУ НП в Одеській області (2016р.), Ізмаїльського АП ГУНП в Одеській області (2016р.), Генеральної прокуратури України та Прокуратури Одеської області (2010р., 2013р., 2014), Ізмаїльської міської ради, ВК ІМР (2016р., 2017р.) тощо. На вказані звернення ОСОБА_1, їй надавалися чисельні відповіді у відповідні роки.

Згідно зі статтею 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із зазначеного вище вбачається, що строк звернення позивача до суду із вказаним позовом пропущено, з огляду на те, що про порушення своїх прав вона дізналася ще у 1998році з ОСОБА_3 Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області №432-Д від 06.04.1998 (що визнає й сама позивачка), та з цього часу неодноразово зверталася до різних державних органів та органів місцевого самоврядування із заявами про порушення її прав з цього приводу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Разом із тим суд враховує суттєве порушення позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, що суперечить принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві.

У якості поважності причин пропуску звернення до суду, позивачка посилається на чисельні її звернення до різних державних органів та органів місцевого самоврядування.

Під час судового розгляду встановлено, що восени 1997 року Ізмаїльський міський відділ ГУМВС України в Одеській області виписав ОСОБА_1 з постійного місця проживання, з квартири АДРЕСА_2. Про такі дії та їх підстави позивачу стало відомо, коли вона звернулась до міського відділу міліції та отримала відповідь Ізмаїльського МВ від 06.04.1998 № 432-Д, що виписку ОСОБА_1 з квартири провели на підставі рішення Ренійського районного суду від 14.05.1997 та повідомлення слідчого ізолятора м. Ізмаїл від 08.12.1997 року. Про вказане порушення ОСОБА_1 повідомляла різноманітні органи влади (міліцію, органи прокуратури, Державну міграційну службу, органи місцевого самоврядування тощо).

Однак, суд, вважає, що листування із всіма вищевказаними державними органами та органами місцевого самоврядування, не може свідчити про достатність підстав поновлення строку звернення ОСОБА_4 до суду після спливу настільки значного строку (майже 20 років).

Позивачу бездіяльність посадових осіб, переписка та тяганина розгляду її питання, жодним чином не заважало звернутись до суду з даним позовом раніше.

Інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано.

Однак, з вказаним адміністративним позовом ОСОБА_4 звернулася до суду лише 04 жовтня 2017 року, тобто із суттєвим порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду не доведено, дослідивши матеріали позову, заяви про поновлення строку, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено, встановлений КАС України строк для звернення до суду, крім того, поважних причин, що перешкоджали йому звернутися до суду з відповідним позовом, у встановлені процесуальним законом строки, ним наведено не було.

Керуючись ст.ст. 118-123 КАС України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 та в поновленні строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовомдо виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобов’язання вчинення певних дій відмовити.

Клопотання представника виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобов’язання вчинення певних дій залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу, протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6