Постанова № 72014309, 05.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5436/17 05.02.2018

Провадження №22-ц/784/219/18

Єдиний унікальний номер судової справи: 489/5436/17

Провадження № 22-ц/784/219/18

Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

05 лютого 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2017 року, постановлену в приміщенні того ж суду суддею Тихоновою Н.С., за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

встановила:

10 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України (в редакції ЦПК України на час подання позову), у зв'язку з тим, що справа не підсудна цьому суду. Також вирішено питання про повернення позивачу сплаченого судового збору в сумі 640 грн.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність такої ухвали у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, просив її скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя виходила з того, що дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судді.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України в редакції чинній на час вирішення процесуального питання, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно з ч.3 ст.122 в цій же редакції цього ж Кодексу у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За правилами ч. 2 ст. 110 ЦПК України, в цій же редакції, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У позовній заяві місцем проживання відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначено адресу: АДРЕСА_1, що є територією Інгульського (Ленінського) району м. Миколаєва.

Проте, згідно з відповіддю на запит місцевого суду на підставі ч.3 ст.122 ЦПК України в редакції діючий на час вирішення процесуального питання Департаменту з надання адміністративних послуг від 29 листопада 2017 року відсутня інформація про реєстрацію/ зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3

Відповідно до відомостей на запит апеляційного суду на підставі ч. 6 ст. 187, 368 ЦПК України відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, з 12 серпня 2016 року (а.с. 31).

Отже, на час подання позову ОСОБА_2, достовірних відомостей, які б свідчили про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_3 на території Інгульського (Ленінського) району м. Миколаєва, та обставини за наявності яких передбачено вибір позивача щодо підсудності справи за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування, матеріали справи не містять.

За такого, оскаржувана ухвала судді районного суду постановлена з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства і скасуванню не підлягає.

За встановлених обставин, до суду позов до відповідача, пред'являється за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, виходячи з положень ч.1 ст.109 ЦПК України в редакції діючий на час вирішення процесуального питання. Звернення позивача за незареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 до Ленінського районного суду м. Миколаєва не відповідає зазначеній нормі.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що останнє відоме місце проживання ОСОБА_3 знаходиться за вказаною ним адресою в позові правильність висновку судді не спростовує, оскільки надана суду відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській інформація свідчить про наявність даних про зареєстроване місце проживання відповідача на території Снігурівського району Миколаївської області, а тому застосуванню підлягала саме ч.1 ст.109 ЦПК України в редакції діючий на час вирішення процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосереднього до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко

Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2018 року