
490/9778/17
н\п 1-кс/490/483/2018
У Х В А Л А
05 лютого 2018 року м. Миколаїв Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В. за участю секретаря Баришнікової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву слідчого судді Подзігун Г.В. про самовідвід, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, уповноваженої особи за роботу з митницею ТОВ "РосКосметика", про вчинення останнім правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Справа була розподілена слідчому судді Центрального районного суду м.Миколаєва Подзігун Г.В.
29 січня 2018 року слідчий суддя Подзігун Г.В. заявила самовідвід, вказуючи, що у її провадженні знаходяться одинадцять скарг та шість протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, в тому числі адміністративна справа № 490/9778/17.
При розгляді вказаних скарг та протоколів, представники ТОВ "РосКосметиа" та ОСОБА_1 повідомили, що вони звертались із заявами до правоохоронних органів про вчинення суддею Подзігун Г.В. кримінального правопорушення, та звертався директор "РосКосметика" ОСОБА_2 із заявою від 15.01.2018 року про вчинення на його думку суддею Подзігун Г.В. кримінального правопорушеня при розгляді протоколів про порушення ОСОБА_1 митних правил за ст. 483 МКУ. Викладене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що у ОСОБА_1 є сумніви у її неупередженості, що, в свою чергу, є підставою, передбаченою ч. 4 ст. 75 КПК України, для заявлення самовідводу. Крім того, у заяві зазначено, що вказані вище дії заявників з надуманих підстав, потягли за собою її негативне ставлення, що не дозволяє їй об'єктивно розглядати протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Суддя, який заявив самовідвід та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися. Судом визнано можливим провести розгляд заяви про самовідвід у їх відсутність. Дослідивши доводи заяви про самовідвід та оглянувши матеріали протоколу, суд дійшов до наступного.
Відповідно до статті 498 Митного Кодексу України особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право заявляти відводи. Проте, порядок розгляду таких заяв згаданим Кодексом не передбачений.
Що ж стосується іншого законодавства України про адміністративні правопорушення, застосування якого є прямо передбаченим статтею 487 Митного Кодексу України, то відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення воно складається з цього Кодексу та інших законів України. Порядок розгляду заяв про відвід КУпАП також не передбачений.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та відповідній їй практиці Європейського Суду поняття "адміністративного правопорушення" не визначається, натомість справи поділено на справи щодо цивільного спору та щодо кримінального обвинувачення. При цьому відзначається, що для віднесення справи до справи "кримінального обвинувачення" необхідно, окрім критерію віднесення справи до такої категорії національним законодавством, виходити також з суті правопорушення та характеру та ступеню тяжкості санкції, якій може бути піддана зацікавлена особа. (див. рішення, ухваленому у справі «Lauko v. Slovakia» від 2 вересня 1998 року; «A.P, M.P. c. Suisse v. Switzerland» від 23 вересня 1998 року; «Engel and others v. Netherlands» від 8 червня 1976 року)
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 звинувачено у порушенні митних правил та до нього може бути застосована санкція у вигляді штрафу, близько 40000 грн. Така санкція відповідає кримінальному покаранню, передбаченому статтею 53 Кримінального Кодексу України - штрафу, більше того, кримінальне покарання у вигляді штрафу може бути накладеним й у значно меншому розмірі.
Наведене свідчить, що в цьому випадку йдеться про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке у сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод є "кримінальним", отже - у цьому сенсі ця справа є справою "кримінального обвинувачення".
Порядок розгляду справ "кримінального обвинувачення" врегульовано Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Наведене у сукупності доводить, що в цьому випадку можливо застосувати ст. 75 КПК України згідно якої: обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні - інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді та така заява підлягає розгляду в порядку, що передбачений статтею 81 КПК України.
На даний час у провадженні слідчого судді Подзігун Г.В. знаходяться одинадцять скарг та шість протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, в тому числі адміністративна справа № 490/9778/18.
При розгляді вказаних скарг та протоколів представники ОСОБА_1, та директор "РосКосметика" ОСОБА_2 звертались із заявами про вчинення на їх думку суддею Подзігун Г.В. кримінального правопорушееня при розгляді протоколів про порушення ОСОБА_1 митних правил.
У заяві про самовідвід зазначено, що на даний час через вказані дії заявників з надуманих підстав, у слідчого судді склалося негативне ставлення до всіх перелічених вище осіб, що не дозволяє їй об'єктивно розглядати протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, тощо.
Так, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_3 ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, визначається, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у сторони спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, та доводи слідчого судді, що для неї є неможливим винесення об'єктивного рішення по справі, під час розгляду заяви про самовідвід встановлено наявність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді Подзігун Г.В. при розгляді вказаного протоколу, тому суд вважає можливим задовольнити заяву про самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва Подзігун Галини Володимирівни про самовідвід - задовольнити. Відвести суддю Подзігун Г.В. від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про вчинення останнім правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, справа №490/9778/17, н/п № 3/490/3370/2017. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Мамаєва
Судове рішення № 72014272, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 05.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/9778/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: