Ухвала суду № 72014256, 05.02.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 525/1256/17

Провадження № 1-кп/541/55/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

05 лютого 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Куцин В.М.,

суддів Городівського О.А.,Сидоренка Ю.В.,

за участю секретаря - Борисенко М.Б.,

за участю прокурора - Книш С.Р.,

захисника , адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року термін запобіжного заходу тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_2, закінчується 15 лютого 2018 року, в зв’язку з чим судом відповідно до вимог ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання про доцільність продовження запобіжного заходу.

Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки ризики які існували при обранні запобіжного заходу продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник, адвокат ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

В зв’язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до вказаної дати є необхідність вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обвинувачений не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв’язків, перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності, може переховуватися, змінити місце проживання, тим самим ухилитися від суду. На даний час не працює, а отже, він може переховуватися від суду, з метою уникнути покарання за скоєне. Перебуваючи на волі може вчиняти нові злочини, адже не працює та засобів до існування не має, може впливати на свідків які судом не допитані. Отже, на даному етапі судового розгляду, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.

Крім того, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, підозра щодо вчинення якого є обґрунтованою, а висновок щодо винуватості обвинуваченого може бути зроблений судом тільки за результатами судового розгляду, який ще не завершений, тому необхідно погодитися з думкою прокурора, що такі ознаки дають підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду.

Враховуючи, що на даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, з метою запобігання цим ризикам і для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, суд вважає, що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м’який відсутні.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, про зміну запобіжного заходу відмовити.

В зв’язку з цим необхідно клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на 2 місяці до 05 квітня 2018 року до 18 години.

Керуючись ст. ст.177, 178, 369 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, обвинуваченого за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, - продовжити на 2 місяці до 05 квітня 2018 року до 18 години.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_3

Судді О. А. Городівський

ОСОБА_4