Рішення № 72014059, 05.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/24/2018

Справа № 537/5503/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2018 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Хіневича В. І., при секретарі Головньовій Л. М. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просить суд винести рішення, яким визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року № 02/6065/2017, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 14500 грн.; рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області від 05.12.2017 року №379 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці – скасувати; зобов'язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області: провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% загальної суми заробітної плати судді, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.10.2016 року №02-21/2037, що складається з окладу 14500 грн., доплати за вислугу років 8700 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді 725 грн. та з урахуванням допомоги на оздоровлення 14500 грн., та становить 25133 грн. (23925 + 1208 (1/12 від 14500 грн.) без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 04.10.2016 року; провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% загальної суми заробітної плати судді зазначеної у довідках ТУ ДСА України в Полтавській області від 15.12.2016 року та 21.11.2017 року №02/6065/2017, що складається з окладу 16000 грн., доплати за вислугу років 9600 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді 800 грн., та з урахуванням допомоги на оздоровлення 1208 грн. та становить 27608 грн. (26400 +1208 (1/12 від 14500 грн.) без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 04.10.2016 року; стягнути з відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області на його користь судові витрати, понесені на оплату судового збору при подачі позову до суду у розмірі 640 грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень; встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем - ОСОБА_2 об'єднаним Управлінням Пенсійного Фонду України Полтавської області до суду звіту про виконання постанови, яка вимагає вчинення певних дій.

Свої вимоги мотивував тим, що він працював на посаді судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з 23 вересня 1996 року по 03 жовтня 2016 року, та відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року 03.10.2016 року згідно вимог п.1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року №192 відрахований зі штату Автозаводського райсуду м. Кременчука Полтавської області у відставку. З 04.10.2016 року перебуває на обліку ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області, як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Йому було нараховано щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді на підставі довідки за № 02- 21/2037 від 03.10.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наданої ТУ ДСА України в Полтавській області виходячи із розміру заробітної плати 23925 грн. В подальшому йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було перераховано на підставі довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 15.12.2016 року, виходячи із заробітної плати 26400 грн., у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді. Однак, у зазначених вище довідках ТУ ДСА України в Полтавській області, як від 03.10.2016 року так і від 15.12.2016 року, в графі інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, не зазначено розмір допомоги на оздоровлення у сумі 14500 грн., яку він отримав у травні 2016 року та на яку нараховано ЄСВ. Дану суму не було враховано в загальну суму заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як в першій так і в другій довідках ТУ ДСА України в Полтавській області. Про дані факти йому стало відомо лише в листопаді 2017 року. В листопаді 2017 року він звернувся з заявою до ТУ ДСА України в Полтавській області про надання мені довідки про заробітну плату і для в обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді та розміру матеріальної допомоги. 21.11.2017 року він отримав довідку ТУ ДСА України в Полтавській області за № 02/6065/2017 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка станом на 01.12.2016 року, без урахування допомоги на оздоровлення, склала 26400 грн. В цій же довідці в п.5 «інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання» зазначено, що 14500 грн. допомога на оздоровлення ( виплачена у травні 2016 року, наказ №01-06.31 від 10.05.2016 року) в загальну суму не враховано, ЄСВ на дану суму сплачено. 01.12.2017 року він звернувся з заявою до відповідача (ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Полтавської області) про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року з врахуванням допомоги на оздоровлення. 11.12.2017 року він отримав рішення № 379 від 05.12.2017 року ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Полтавської області, яким відповідач відмовив йому в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки від 21.11.2017 року №02/6065/2017 виданої ТУ ДСА України в Полтавській області. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, як зазначено в оскаржуваному рішенні, що «не передбачено для обчислення щомісячного грошового утримання суддів у відставці включення матеріальної допомоги на оздоровлення згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважаю відмову ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Полтавської області протиправною та такою, що не відповідає законам та Конституції України, та порушує його права, передбачені Конституцією України.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до п. 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

По даній адміністративній справі скорочене провадження було відкрито до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року, а тому з 15.12.2017 року вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10,2017 року.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч.1,2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладених положень КАС України, оскільки клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю не надходило, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

19.01.2018 року представник відповідача - ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області ОСОБА_3 надіслав до суду відзив проти позову, в яких в задоволенні позову просить відмовити у зв’язку з його безпідставністю, необгрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Частинами 1-3 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні адміністративної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Зі змісту ст. 242 КАС України вбачається, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасникам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з 23.09.1996 року по 03.10.2016 року.

На підставі наказу № 01-06.115 від 03.10.2016 року та відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року згідно вимог п.1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року №192 відрахований зі штату Автозаводського райсуду м. Кременчука Полтавської області у відставку.

04.10.2016 року позивач перебуває на обліку ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Позивачу було нараховано щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді на підставі довідки за № 02- 21/2037 від 03.10.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наданої ТУ ДСА України в Полтавській області виходячи із розміру заробітної плати 23925 грн.

Однак, у зазначеній вище довідці ТУ ДСА України в Полтавській області, як від 03.10.2016 року в графі інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, не зазначено розмір допомоги на оздоровлення у сумі 14500 грн., яку він отримав у травні 2016 року та на яку нараховано ЄСВ.

В листопаді 2017 року позивач звернувся з заявою до ТУ ДСА України в Полтавській області про надання йому довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді та розміру матеріальної допомоги.

21.11.2017 року позивач отримав довідку ТУ ДСА України в Полтавській області за № 02/6065/2017 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка станом на 01.12.2016 року без урахування допомоги на оздоровлення склала 26400 грн. В цій же довідці в п.5 «інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання» зазначено, що 14500 грн. допомога на оздоровлення ( виплачена у травні 2016 року, наказ №01-06.31 від 10.05.2016 року) в загальну суму не враховано, ЄСВ на дану суму сплачено.

01.12.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача (ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Полтавської області) про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року з врахуванням допомоги на оздоровлення.

11.12.2017 року позивач отримав рішення № 379 від 05.12.2017 року ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ Полтавської області, яким відповідач відмовив йому в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки від 21.11.2017 року №02/6065/2017 виданої ТУ ДСА України в Полтавській області. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, як зазначено в оскаржуваному рішенні, що «не передбачено для обчислення щомісячного грошового утримання суддів у відставці включення матеріальної допомоги на оздоровлення згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, судом встановлено, що на момент звільнення позивача з посади судді у відставку, спірні правовідносини регулювались Законом України «Про судоустрій та статус суддів» 02.06.2016 № 1402-VIII у редакції Закону України «Про вищу раду правосуддя».

Згідно п.23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII у редакції Закону України «Про вищу раду правосуддя» до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"(Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). Відповідно до ст.ст. 133-134 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Пунктом 8 частини 8 ст. 48 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» констатовано, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Згідно ч. 6 ст. 47 зазначеного вище Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Відповідно до п. 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці,на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 р. за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

При цьому в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом ст. 126 Конституції України положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про статус суддів» у взаємозв’язку з ч.8 ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» (в редакції які були чинними на момент прийняття зазначеного рішення) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них, скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків, грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про статус суддів».

Згідно ч. 1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абз.8 п.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у ст. 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення неналежного правосуддя.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-У1 від 07.07.2010 року за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить розділ IX «Забезпечення судді». Перелік складових суддівської заробітної плати містився у ст. ст. 129, 130 зазначеного вище розділу Закону.

Такі ж норми містяться і у чинному Законі України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року. Так, аналогічний перелік складових суддівської винагороди міститься у ст. 133 та 135 розділу «Забезпечення суддів» зазначеного вище Закону.

Таким чином, виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом (як чинним так і тим, що втратив чинність), яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу. Положеннями ст. 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року №02/6065/2017 видно, що позивачу у травні 2016 року виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 14500 грн., на яку нараховано ЄСВ.

Відповідно до вказаних норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід. Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13.

Окрім того, додаток №2 (довідка) до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, в редакції від 11.02.2013 року, що діяла на момент звернення позивача 04.10.2016 року до ОСОБА_2 об»еднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлював форму довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду «інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці».

Саме такий зразок довідки був виданий позивачу ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.10.2016 року і наданий позивачем відповідачу, та на підставі цієї довідки позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Довідка ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року №02/6065/2017, що складається з окладу 16000 грн., доплати за вислугу років 9600 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді 800 грн., допомоги на оздоровлення 14500 грн. та становить 27608 грн. (26400 +1208 (1/12 від 14500 грн.).

Згідно пункту 1.2. Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, в редакції від 11.02.2013 року, що діяла на момент звернення позивача до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, щомісячне довічне утримання судді у відставці призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду. Таке положення містить і п.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, в редакції постанови правління ПФУ 20.03.2017 року №5-1.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не надав доказів правомірності відмови у призначенні позивачу пенсії.

Також, враховуючи вищевикладені норми законодавства щодо включення до доходу застрахованої особи для обчислення пенсії суми виплат, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а також той факт, що зміни до вищеказаного Порядку, а саме до зразку довідки набули чинності 16.06.2017 року, а позивач звільнений з посади 03 жовтня 2016 року та звернувся до відповідача із заявою 04 жовтня 2016 року, заперечення відповідача в частині того, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена нормативними документами і не відноситься до складової суддівської винагороди, є необґрунтованими, у зв’язку із чим позовні вимоги в частині визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними, скасування рішення та зобов’язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром, є такими, що підлягають задоволенню з урахуванням виплачених сум.

Оскільки частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 суму слаченого ним судового збору при подачі позову до суду в розмірі 640 грн.

Стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист, тому суд вважає за необхідне відповідно до 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 25, 72, 77, 78, 139, 192, 241 – 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 8, 22, 58 Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 12 лютого 2015 року №192, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення - задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, на підставі довідки ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року № 02/6065/2017 з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 14500 грн.

Рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області від 05.12.2017 року №379 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці – скасувати.

Зобов'язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області:

провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% загальної суми заробітної плати судді, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Полтавській області від 03.10.2016 року №02-21/2037, що складається з окладу 14500 грн., доплати за вислугу років 8700 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді 725 грн. та з урахуванням допомоги на оздоровлення 14500 грн., та становить 25133 грн. (23925 + 1208 (1/12 від 14500 грн.) без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 04.10.2016 року.

провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% загальної суми заробітної плати судді зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.11.2017 року №02/6065/2017, що складається з окладу 16000 грн., доплати за вислугу років 9600 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді 800 грн., та з урахуванням допомоги на оздоровлення 1208 грн. та становить 27608 грн. (26400 +1208 (1/12 від 14500 грн.) без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 04.10.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області на його користь судові витрати, понесені на оплату судового збору при подачі позову до суду у розмірі 640 грн. 20 коп.

Зобов’язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області подати до суду звіту про виконання рішення у місячний строк с моменту набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: В. І. Хіневич