
490/3528/17 від16.06.2017
н\п 3/490/1494/2017
Центральний районний суд м. Миколаєва
_______________
Справа № 490/3528/17
3/490/1494/2017
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 червня 2017 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., розглянувши справу про притягнення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого директором Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -
В С Т А Н О В И В:
22.03.2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_2, після проведення позапланової перевірки Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на предмет додержання вимог законодавства України про працю, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, перевіркою встановлено, що в порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України № 108 "Про оплату праці", в установі відсутній достовірний облік виконуваної працівником роботи у встановленому порядку.
Так, перевіркою встановлено, що з 01 листопада 2016 року було звільнено ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 28 та з дотриманням п. 11 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу від 28.10.2016 року № 52о/с.
В порушення п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 р. № 58 та п. 10 розділу 2 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій "днем звільнення вважається останній день роботи". В табелі обліку використання робочого часу співробітників відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності за листопад 2016 року, прізвище ОСОБА_3 відсутнє, 01 листопада 2016 року день звільнення ОСОБА_3 - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Отже, якщо фактично останнім днем роботи ОСОБА_3 згідно наказу від 28.10.2016 року було 1 листопада 2016 року, то прізвище ОСОБА_3 мало бути внесено до Табелю обліку використання робочого часу та мати позначку.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 були надіслані листки непрацездатності, які свідчать про те, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному режимі лікування з 28 жовтня 2016 року по 07 листопада 2016 року, згідно листка непрацездатності серії АДЖ № 023089; знаходився на амбулаторному режимі лікування з 08 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року, згідно листків непрацездатності серії АДЖ №014675 та серії АГД №151005.
Листки непрацездатності були надіслані ним до установи 29.11.2016 року, отримані установою 05.12.2016 року, про що свідчить доповідна записка від 09.12.2016 року заступника директора ОСОБА_4 Уточнюючих табелів обліку використання робочого часу по ОСОБА_5 з врахуванням надісланих листків непрацездатності не надано до перевірки.
Також, перевіркою встановлено, що з 15 листопада 2016 року було звільнено ОСОБА_6 відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, згідно наказу від 11.11.2016 року №54 о/с.
В табелі обліку використання робочого часу співробітників відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності за листопад 2016 року, напроти прізвища ОСОБА_6 є позначка НЗ - не вихід на роботу з 1 листопада по 15 листопада 2016 року. Пунктом 2.27 Інструкції №58 та п.10 розділу 2 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій визначено, що «днем звільнення вважається останній день роботи». Тобто день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Отже, якщо фактично останнім днем роботи ОСОБА_6 згідно наказу від 11.11.2016 року було 15 листопада 2016 року, то біля прізвища ОСОБА_6 мало бути ознака робочого дню.
Також, до перевірки були надані листки непрацездатності ОСОБА_6, які свідчать про те, що він знаходився на стаціонарному режимі лікування:
- з 15 вересня 2016 року по 26 вересня 2016 року, згідно листка непрацездатності серія АГЛ № 133218;
- з 27 вересня 2016 року по 05 жовтня 2016 року, згідно листка непрацездатності серія АГЛ № 130442;
- з 06 жовтня 2016 року по 15 жовтня 2016 року, згідно листка непрацездатності серія АГЛ № 133274;
- з 17 жовтня 2016 року по 28 жовтня 2016 року, згідно листка непрацездатності серія АГЛ № 752021;
- з 11 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року, згідно листка непрацездатності серія АДЖ № 014731.
Листки непрацездатності були надіслані ним до установи 29.11.2016 року та отримані установою 05.12.2016 року, про що свідчить доповідна записка заступника директора ОСОБА_4
В порушення вимог ч.10 ст.40 КЗпП України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було звільнено з ініціативи керівника закладу в період їх тимчасової непрацездатності.
Також, перевіркою встановлена відсутність ведення Журналу обліку робочого часу (приходу та уходу співробітників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Миколаївського НДЕКЦ МВС України, який знаходиться за іншою адресою). В усіх інших підрозділах центру журнали обліку робочого часу ведуться. Ведення даного журналу передбачено Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою № 213 от 20.07.84р. Держкомітету СРСР по труду і соціальним питанням. Пунктом 14 розділу V зазначених Правил до початку роботи кожний службовець зобов’язаний відмітити свій прихід на роботу, а по закінченні робочого дня - ухід з роботи в порядку, встановленому в установі.
Пунктом 15 розділу V зазначених Правил адміністрація установи зобов’язана організувати облік явки на роботу та уходу з роботи.
В порушення вимог ст.121 КЗпП України працівникам, які були направлені у відрядження, згідно наказу від 29.06.2016 року № 43 «Про відрядження», не здійснена компенсація іншим днем відпочинку.
Наказ «Про відрядження» від 29.06.2016 року №43 складений в порушення вимог ст.72 КЗпП України без зазначення компенсації за вихідні дні на протязі терміну відрядження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 14-01-132/0040 від 22 березня 2017 року (а.с. 1-4), копією акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 14-01-132/0064 (а.с. 5-7) та іншими письмовими матеріалами справи.
Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог законодавства України про працю та його дії слід кваліфікувати, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. ст. 33 - 35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведеного вище вважаю, що штраф у розмірі 510 грн. є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок №31115106700006, одержувач УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, код одержувача 37992781, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.
На підставі ст. 40 - 1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп., що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31219206700006, ОКПО 37992781, банк ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 826013, код 22030001.
Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.
Штраф має бути сплачений протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто: штраф у подвійному розмірі і витрати на облік правопорушень.
Суддя С.М. Скрипченко
Судове рішення № 72014003, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 16.06.2017. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/3528/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: