Ухвала суду № 72013624, 05.02.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05 лютого 2018 року

Справа № 489/566/18

Номер провадження 2/489/1099/18

У Х В А Л А

06 лютого 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Тихонової Н. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно з вимогами чинного законодавства звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред’явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 6, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язків досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява зазначених відомостей не містить.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно зі ч.1 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було додано до позову, квитанцію № 0.0.953409891.1 від 31.01.2018 року про сплату судового збору за подання заяви про зобов’язання вчинити певні дії. Проте перевіривши зарахування до Державного бюджету України, було встановлено що вищевказану квитанцію було додано до справи при подачі іншого позову до суду (по справі №489/564/18).

У зв’язку з цим суд вважає, що врахувати зазначену квитанцію як належний доказ сплати судового збору неможливо, тому як станом на 31.01.2018 року підтвердження сплати позивача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 704 грн. 80 коп., відсутнє.

За таких обставин, позивачу необхідно від свого імені сплатити судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. і надати оригінал документу про сплату судового збору до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Тихонова