Рішення № 72013450, 31.01.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

31 січня 2018 року

Справа № 489/4291/17

Номер провадження 2-а/489/45/18

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Сироватка Т.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

З адміністративного позову вбачається, що позивач перебуває на обліку в Інгульському ОУПФУ м. Миколаєва та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте позивачем було виявлено, що відповідач неправомірно зменшив розмір його додаткової пенсії з 170,82 грн. до 145,20 грн. Крім того, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням стажу його роботи на підставі Довідки виданої Державним південним Виробночо-технічним підприємством від 02.02.2017 р. за № 44. Проте позивачу відмовлено у перерахунку його страхового стажу на підставі вказаної довідки, у зв’язку з тим, що вона не є документом, який підтверджує відповідний стаж роботи позивача. Такі дії Інгульського ОУПФУ в м. Миколаєва позивач вважає неправомірними. В зв’язку з цим позивач звернувся до Головного УПФУ в Миколаївській області за захистом своїх прав, однак останнім було пояснено, що пенсія позивачу нараховується правомірно та жодних порушень його прав не вбачається.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати неправомірними дії та рішення відповідачів щодо зменшення розміру виплачуваної позивачу додаткової пенсії та зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії з 01.04.2015 р. щомісячно в розмірі 170,82 грн.; визнати неправомірними дії та рішення відповідачів про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача 60 днів, визначених. 1 ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Довідки № 44 від 02.02.2017 р. у пільговому обчисленні; зобов’язати відповідачів виконати певні дії для перерахунку та виплати передбачених діючим законодавством виплат з урахуванням наявного на час виконання судового рішення стажу, збільшеного за Списком №1 на 60 днів; визнати неправомірними дії та рішення відповідачів щодо зменшення законного розміру підвищення та порушення порядку обчислення заробітку застрахованого у солідарній системі ПФУ позивача, зазначених у ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідачів виконати певні дії для поновлення права ОСОБА_1 – перерахунок виплати обчисленого в законному порядку щомісячного підвищення, яке відповідно до закону становить: за 27 років роботи відпрацьовані понад 20 років: 27 відсотків заробітку за 2015 рік; за 28 років роботи відпрацьовані понад 20 років: 28 відсотків заробітку за 2016 рік; за 29 років роботи відпрацьовані понад 20 років: 29 відсотків заробітку за 2017 рік; зобов’язати відповідачів доплатити позивачу всю суму нарахованих на підставі діючих законодавчих актів, протиправно не виплачених за минулий час спеціальних виплат та компенсацію за затримку строків їх виплати.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав та проти них заперечував. Вказував, що виплату пенсії позивачу припинено правомірно та відповідно підстави для перерахунку позивачу пенсії – відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює та, водночас, перебуває на обліку в Інгульському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно Посвідчення, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.

Відповідно до Довідки № 44 від 025.02.2017 р. виданої Державним південним виробничо-технічним підприємством Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_1 був зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 р. №1497-378 і постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. №665-195, що надають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності за Списком №1, затвердженим ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 у періоди: з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р.; 29.06.1986 р. по 03.07.1986 р.; з 16.09.1986 р. по 28.09.1986 р. Періоди зазначеної роботи до 1 січня 1988 р. зараховуються до стажу при призначенні пенсії в трьохкратному розмірі, а за період з 1 січня 1988 р. по 1 січня 2006 р. в полуторному розмірі.

В лютому 2017 року позивач звернувся до УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва (правонаступник – ОСОБА_5 ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області) із заявою про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної Довідки, проте йому було відмовлено у такому перерахунку через те, що надана довідка не є документом, який підтверджує стаж позивача на відповідних роботах за вказаний у Довідці період.

Так, позивач звернувся на Урядову гарячу лінію із запитом про надання інформації щодо нарахованого йому розміру пенсії та розміру пенсії до виплати.

Головним УПФУ в Миколаївській області листами позивачу повідомлено про те, що пенсію йому нараховано у відповідності до вимог діючого законодавства та правопорушень при обчисленні її розміру з боку ПФУ не вбачається.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язалась відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та за втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Позивачем із відповідей Головного УПФУ в Миколаївській області на його звернення було виявлено, що ОСОБА_5 ОУПФУ йому неправомірно зменшено розмір додаткової пенсії з 170,82 грн. до 145,20 грн. Оскільки такі дії порушують права позивача на отримання ним пенсії в повному обсязі, він вважає їх протиправними.

Відповідач ОСОБА_5 ОУПФУ вказує на те, що розмір пенсії правомірно зменшено на 15% у зв’язку зі змінами внесеними до вітчизняного законодавства наприкінці 2014 року.

Відповідно до ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. частина 1 статті 58 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в наступній редакції: тимчасово, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Дана редакція частини 1 статті 58 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була чинна та діяла до 30 вересня 2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року внесено зміни до ПК України та пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України викладено в наступній редакції , якою встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Органи Пенсійного фонду, в даному випадку, у відповідності до пп. 14.1.180 ст. 14, ст.168 та п. 16-1 розділу 10 Перехідних положень ПК України, при виплаті пенсій діють як податкові агенти, обов'язком яких є, зокрема, утримання та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, судом встановлено, щовимоги в частині визнання неправомірними дії та рішення відповідачів щодо зменшення розміру виплачуваної позивачу додаткової пенсії в розмірі 170,82 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв правомірно, та на час розгляду справи судом, саме в цьому розмірі поновлена та виплачується додаткова пенсія позивачеві.

Заявлені вимоги в частині визнання неправомірними дії та рішення відповідачів про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивача 60 днів, визначених. 1 ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Довідки № 44 від 02.02.2017 р. у пільговому обчисленні; зобов’язати відповідачів виконати певні дії для перерахунку та виплати передбачених діючим законодавством виплат з урахуванням наявного на час виконання судового рішення стажу, збільшеного за Списком №1 на 60 днів не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Позивачем надана довідка про знаходження у відрядженні у в/ч 74939 з 21.01.1986 по 30.04.1986 р. в якій вказані періоді безпосередньої зайнятості на роботах по ліквідації наслідків аварії від 08.04.2016 року № 94, видану Державним південним виробничо - технічним підприємством, яке знаходиться в м. Миколаєві. Проте Довідка повинна видаватись в/ч 74939 або архівною установою. Натомість Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України надана довідка від 19.08.2001 року № 7756, на підставі наказів командира в/ч 74939 про направлення ОСОБА_1 в м. Чорнобиль на період з 18 вересня по 20 вересня 1986 року, також вказано місце дислокації в/ч. На підставі даної довідки, при розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 в потрійному розмірі зараховано період роботи з 18.09.1986 року по 20.09.1986 року. Отже відсутні підстави для будь-якого іншого обчислення стажу.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідачів доплатити позивачу всю суму нарахованих на підставі діючих законодавчих актів, протиправно не виплачених за минулий час спеціальних виплат та компенсацію за затримку строків їх виплати не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними.

В той же час, відмовляючи позивачу в проведенні підвищення розміру пенсійних виплат за понаднормативний стаж згідно із ч.2 ст.56 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , відповідач зазначає, що відсутні підстави для проведення такого підвищення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з п.2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше - не вище 85% заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону № 1058-IVвстановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

За таких підстав суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача в частині залишення без задоволення вимог позивача щодо підвищення розміру пенсійних виплат на 21% заробітку за 21 рік понаднормативного стажу згідно із ч.2 ст.56 вказаного Закону та задоволенні позовних вимог в цієї частині.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. ч.3 ст.2,5,9,30,205, 242-244, 257-263, КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та рішення Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області в частині недоплати ОСОБА_1 пенсії .

Зобов’язати ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок ОСОБА_1, який з 13.05.2008 року продовжує працювати, щомісячної доплати до пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні доплати до пенсії за період з 01.01.2017 року, з врахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст рішення складено 06.02.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова